Постанова
Іменем України
04 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 532/1191/17
провадження № 61-10456св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Обідіної О. І., Пікуля В. П., у справі за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконної отримано допомоги по безробіттю.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 04 червня 2014 року до 03 вересня 2014 року ОСОБА_4 перебувала на обліку як безробітна в Козельщинському районному центрі зайнятості.
Згідно поданих ОСОБА_4 документів, її останнє місце роботи - Козельщинський районний центр соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді.
07 серпня 2014 року програмним комплексом центру зайнятості здійснено автоматичну звірку баз даних, зроблено перерахунок страхового стажу ОСОБА_4 Було виявлено розбіжності між даними, поданими відповідачем, та даними, які знаходяться в Пенсійному фонді України стосовно трудової діяльності ОСОБА_4, оскільки останнім місцем роботи відповідача була Окружна виборча комісія.
Таким чином, відповідач не повідомила позивача про останнє місце роботи, тому має повернути незаконно отриману нею допомогу по безробіттю у розмірі 3 020 грн 60 коп.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року у складі судді Тесленко Т. В. позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Козельщинського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 3 020 грн 60 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_4 не повідомила Козельщинський районний центр зайнятості про своє останнє місце роботи та отриманий нею дохід, то вона повинна повернути суму допомоги по безробіттю, отриману з моменту виникнення обставин, які впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року скасовано, у задоволенні позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності факту незаконного отримання ОСОБА_4 допомоги на випадок безробіття та порушення нею вимог чинного законодавства України. ОСОБА_4 працювала у дільничній виборчій комісії під час виборів Президента України у 2014 році за цивільно-правовою угодою, що не позбавляє її статусу безробітної та не впливає на умови призначення і виплати їй матеріального забезпечення.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Козельщинського районного центру зайнятості посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач не поінформувала центр зайнятості про наявність укладеної нею цивільно-правової угоди, на виконання умов якої нею здійснювались дії, пов'язані з організацією підготовки і проведення виборів Президента України, а тому належала до зайнятого населення. Зазначене, на переконання позивача, не може вказувати на добросовісність дій ОСОБА_4 та свідчить про безпідставність отримання нею грошової допомоги на випадок безробіття.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначила, що її зайнятість працею, пов'язаною з організацією підготовки і проведенням виборів Президента України, не є підставою вважати її зайнятою особою, та, відповідно, припинення виплати їй допомоги по безробіттю. На підставі викладеного вважає вимогу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною третьою статті 2 ЦПК України 2004 року, у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Козельщинського районного центру зайнятості про надання їй статусу безробітної та виплату допомоги по безробіттю. ОСОБА_4 була ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, які визначені Законом України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року (5067-17) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 (1533-14) року.
Наказом Козельщинського районного центру зайнятості від 04 червня 2014 року ОСОБА_4 надано статус безробітної.
Наказом Козельщинського районного центру зайнятості від 11 червня 2014 року ОСОБА_4 призначено допомогу по безробіттю.
Відповідно до довідки про суму виплаченої допомоги по безробіттю, ОСОБА_4 нараховано та виплачено з 4 липня 2014 року до 02 вересня 2014 року 3 020 грн 60 коп.
Згідно із архівною довідкою трудового архіву Глобинського району від 25 вересня 2014 року, ОСОБА_4 дійсно була прийнята на час виборів Президента України у 2014 році в окружну виборчу комісію територіального виборчого округу № 151, інформація щодо її звільнення відсутня.
Відповідно до договору про виконання обов'язків члена виборчої комісії з виборів Президента України від 08 травня 2014 року, оплата праці ОСОБА_4 здійснювалася у розмірі 1 218 грн пропорційно фактично відпрацьованому часу.
04 вересня 2014 року Козельщинським районним центром зайнятості прийнято наказ № 81 про повернення ОСОБА_4 допомоги по безробіттю у розмірі 3 020 грн 60 коп.
Відповідно до частин першої, другої, шостої та сьомої статті 40 Закону України "Про вибори Президента України" від 05 березня 1999 року робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, оплачується у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.
Оплата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Оплата праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.
Праця, пов'язана з організацією підготовки і проведенням виборів Президента України, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, у складі окружних, дільничних виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині третій статті 25 та частині двадцятій статті 28 цього Закону, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів соціальної допомоги.
Оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення їм та членам їх сімей, які проживають разом з ними, будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
Згідно із статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано суду доказів, що з його сторони було допущено рахункову помилку у виплаті ОСОБА_4 допомоги по безробіттю та не доведено факт недобросовісності з боку відповідача.
Доводи у касаційній скарзі щодо перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 151 є безпідставні з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 08 квітня 2014 року № 226, між членом виборчої комісії та окружною виборчою комісією (для виборчих комісій закордонних виборчих дільниць - відповідною закордонною дипломатичною установою України, через яку здійснюється фінансове забезпечення дільничної виборчої комісії, закордонної виборчої дільниці) укладається цивільно-правовий договір за зразком, наведеним у додатку до Порядку.
На підставі цього договору виникають цивільні, а не трудові відносини і трудове законодавство, відповідно, на них не поширюється.
За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результат, який оформляється актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг). У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що між окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 151 і ОСОБА_4 08 травня 2014 року укладено договір відповідно до зразка, передбаченого додатком 2 до Постанови центральної виборчої комісії від 08 квітня 2014 року № 226. За умовами цього договору відповідач зобов'язувалася виконувати обов'язки члена виборчої комісії, пов'язані з підготовкою та проведенням виборів Президента України, а замовник зобов'язувався здійснити оплату виконаних робіт у порядку, розмірі та строки, визначені цим договором.
Отже, вказаний договір є цивільно-правовим, а не трудовим, з огляду на що ОСОБА_4 не перебувала з окружною виборчою комісією у трудових відносинах.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надавши їм належну оцінку, вірно визначив характер спірних правовідносин і норму права, яка підлягала застосуванню до цих правовідносин, прийняв до уваги, що зайнятість відповідача у дільничній виборчій комісії не є підставою для позбавлення її статусу безробітної та не свідчить про недобросовісність дій з її боку. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, афактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України (1618-15) не передбачено.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в особі Козельщинської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості, залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник