розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за касаційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року у складі судді Гаращенко Д. Р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва 21 серпня 2018 року у складі судді Кирилюк Г. М.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулось з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 звернувся із апеляційною скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків його апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2016 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено без руху та надано строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року вказану апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 від 26 квітня 2017 року, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, оскільки вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України.

20 вересня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційними скаргами на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Дарницького районного суду м. Києва справу № 753/21967/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року, відкрито касаційне провадження та витребувано з Дарницького районного суду м. Києва справу № 753/21967/15-ц.

Касаційні скарги мотивовані тим, що скаржник копій судових рішень суду апеляційної інстанції не отримував, через що він безпідставно був позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В черговий раз просив скасувати оскаржувані ним судові рішення апеляційного суду та направити справу до Апеляційного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у його справі.

Відзиви на касаційні скарги ОСОБА_5 до Верховного Суду не надходили.

13 листопада 2018 року до Верховного Суду, через приймальну громадян Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду надійшли заяви ОСОБА_6, як представника ОСОБА_5 про відмову від касаційних скарг ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва 21 серпня 2018 року.

15 листопада 2018 року на адресу ОСОБА_5 було надіслано лист Верховного Суду з проханням підтвердити намір його представника ОСОБА_6 про відмову від його касаційних скарг, оскільки відповідно до частини 5 статті 398 ЦПК України у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Зазначений лист Верховного Суду було повернуто на адресу Верховного Суду 11 січня 2019 року довідкою публічного акціонерного товариства "Укрпошта" з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 4, 5 та 6 статті 398 ЦПК України визначено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається. Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 206 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_5 на підтвердження заяви ОСОБА_6, як його представника про відмову від касаційних скарг та з урахуванням вимог листа Верховного Суду про необхідність підтвердження намірів відмови від касаційних скарг, не надав відповідної заяви, тому у задоволенні заяв ОСОБА_6 про відмову від касаційних скарг ОСОБА_5 слід відмовити.

Крім того, касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів вважає, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм процесуального права, доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують, а право на апеляційне оскарження захисту не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 січня 2016 року.

22 лютого 2016 року не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу та просив скасувати її у зв'язку із порушенням судом першої інстанції правил територіальної підсудності та передати справу для розгляду за підсудністю іншому суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з несплатою ОСОБА_5 судового збору.

Зазначена ухвала апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року надсилались листами Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року та повторно 05 квітня 2016 року за № 22-ц/796/5496/2016 на адресу вказану ОСОБА_5 у його апеляційній скарзі та за адресою вказаною позивачем у справі. Проте такі відправлення з вищезазначеною ухвалою апеляційного суду довідкою публічного акціонерного товариства "Укрпошта" з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" були повернуті до апеляційного суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року визнано неподаною та повернуто, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2016 року скасовано, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 не мав можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду від 10 березня 2016 року та сплатити судовий збір, оскільки копію цієї ухвали він не отримав. Справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Опубліковано 20 вересня 2016 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року повторно залишено без руху, у зв'язку з несплатою ОСОБА_5 судового збору та надано п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків його апеляційної скарги. Опубліковано 10 жовтня 2016 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Копії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року неодноразово надсилались (а саме вісім разів) листами Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року за № 22-ц/796/13259/2016 за адресою вказану ОСОБА_5 у його апеляційній скарзі та за адресою вказаною позивачем у справі. Проте такі відправлення з вищезазначеною ухвалою апеляційного суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" були повернуті до апеляційного суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року вказану апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року. Опубліковано 28 березня 2017 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

26 квітня 2017 року ОСОБА_5 подав вдруге до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року з тих самих підстав. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, яка постановлена з порушенням судом першої інстанції правил територіальної підсудності, а справу передати для розгляду за підсудністю до іншого суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2017 року зазначену апеляційну було залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків його апеляційної скарги. Крім того апеляційна скарга ОСОБА_5 була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення та ним не порушувалось питання щодо поновлення такого строку. Скаржнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з зазначенням причин пропуску строку. Опубліковано 23 травня 2017 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Копії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2017 року неодноразово надсилались (а саме одинадцять разів) листами Апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2017 року, 04 липня 12017 року та 11 серпня 2018 року за № 22-ц/796/6629/2017 за адресою вказану ОСОБА_5 у його апеляційній скарзі та за адресою вказаною позивачем у справі. Однак такі відправлення з вищезазначеною ухвалою апеляційного суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" були повернуті до апеляційного суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті апеляційного провадження, за його апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Опублікована 11 жовтня 2017 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відмовляючи ОСОБА_5 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою від 26 квітня 2017 року на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 3 статті 397 ЦПК України, виходив із того, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліки апеляційної скарги, які полягали у сплаті судового збору та поданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а питання щодо поновлення строку скаржником не порушувалось.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 рудня 2015 року, була постановлена за наявності ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 рудня 2015 року, яка не була оскаржена станом на 22 вересня 2017 року.

27 квітня 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року скасована постановою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року, за касаційною скаргою ОСОБА_5, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження 15 серпня 2018 року (за вих. № 8243/0/223-18).

21 серпня 2018 року Апеляційний суду м. Києва розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року прийняв ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України, оскільки вже є ухвала Апеляційної суду м. Києва від 22 вересня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження цієї самої особи.

Отже, виходячи з наведеного та, у відповідності до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційні скарги ОСОБА_5 від 22 лютого 2016 року та 26 квітня 2017 року залишені без руху у зв'язку з несплатною ОСОБА_5 судового збору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що з часу оскарження ОСОБА_5 ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, а саме звернення вдруге з апеляційною скаргою, скаржником так і не були усунуті недоліки його апеляційної скарги, хоча про них ОСОБА_5 вже було відомо, оскільки, звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу, яка в черговий раз не була оплачена судовим збором та з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 оскаржує ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року про відкриття провадження у справі з підстав територіальної підсудності.

До цього часу у зв'язку з оскарженням, справа не почата розглядатись по суті.

В рішенні від 26 квітня 2007 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться тексти усіх оскаржуваних судових рішень по справі № 753/21967/15-ц у тому числі усі ухвали Апеляційного суду м. Києва про залишення апеляційних скарг ОСОБА_5 без руху .

Вказане свідчить, що заявник мав можливість слідкувати за ходом розгляду свої справи, дізнаватись про його результати та своєчасно подати апеляційну скаргу у встановлені процесуальним законом строки і у відповідності до чинного законодавства України та виправити недоліки його апеляційних скарг.

Добросовісна сторона за умови виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не позбавлена можливості подати повторно апеляційну скаргу на захист своїх прав. Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.

Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд. А й обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

У дані справі апеляційним судом протягом двох років приймались заходи щодо інформування ОСОБА_5 про недоліки його апеляційних скарг судове рішення суду першої інстанції. Однак, заявник незважаючи на скасування судом касаційної інстанції ухвал апеляційного суду за його касаційними скаргами та на публікацію усіх судових рішень апеляційного суду у відкритому реєстрі судових рішень, вимоги апеляційного суду не виконав, чим проігнорував судові процедури та поставив суд, який повинен забезпечити принцип рівності сторін у справі, перед необхідністю повернення його апеляційної скарги.

За таких умов, поведінка ОСОБА_5 не може бути розцінена як добросовісна, а його право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції таким, що підлягає захисту.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 398, 400, 401 та 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяв ОСОБА_6, як представника ОСОБА_5, про відмову від касаційних скарг ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити.