Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 757/34191/16-ц

провадження № 61-32411св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Москаленко К. О., від 16 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А., від 02 жовтня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що вона працює у ДП "НАЕК "Енергоатом" на посаді директора департаменту з праці та заробітної плати дирекції з економічних питань ДП "НАЕК "Енергоатом". Наказом президента ДП "НАЕК"Енергоатом" за № 593 від 24 червня 2016 року до неї застосовано дисциплінарне стягнення - оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: надання президенту ДП "НАЕК "Енергоатом" недостовірної інформації при підготовці Змін № 2 та у наданих поясненнях щодо цього, а також за порушення маркованого абзацу 3 пункту 3.3 і пункту 4.1 Кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" ПЛ-С.0.07.136-10. Заперечуючи вчинення нею проступку, порушення функціональних обов'язків, позивач посилалась на недотримання відповідачем встановленого порядку дисциплінарного провадження, встановленого інструкцією з організації та порядку проведення службових розслідувань у ДП "НАЕК "Енергоатом", затвердженої 03 грудня 2012 року № ИН-Д.0.26.512-2 (далі - Інструкція № ИН-Д.0.26.512-2), безпідставність притягнення її до дисциплінарної відповідальності на підставі службової записки виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель ОСОБА_4 та зазначеної на ній резолюції президента ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5, порушення встановленого Інструкцією № ИН-Д.0.26.512-2 порядку проведення службових розслідувань, а також недотриманням вимог статей 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України. ОСОБА_3 вказувала, що у службовій записці ОСОБА_4, яка складена з порушення вимог Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни від 11 грудня 2015 року № ИН-Д.0.07.365-15 (далі - Інструкція №ИН-Д.0.07.365-15), та не вказано суті порушення, вимога якого нормативно-правового акту чи внутрішнього документу компанії нею порушені, а також не долучено документів на їх підтвердження. Відповідні Зміни № 2 до штатного розпису були погоджені як ОСОБА_4, так і головою профспілки та підписані президентом компанії. Крім того, на дату затвердження Змін № 2 до штатного розпису спільне рішення роботодавця та профспілки про доповнення тарифікації новоствореного відділу по роботі зі страховими компаніями, як того вимагає пункт 4.6 колективного договору, було відсутнє, у зв'язку з чим позивач вважає відсутніми підстави для її притягнення до дисциплінарної відповідальності. Головою профспілки відмовлено у погодженні проекту спільного рішення про присвоєння 16 ступеню начальнику вказаного відділу з зауваженням, що дана посада відноситься до 15 ступеню єдиної тарифної сітки (далі - ЄТС), та погоджено спільне рішення щодо доповнення тарифікації посадою начальника з присвоєнням 15 ступеню ЄТС.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ президента ДМ "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5 за № 593 від 24 червня 2016 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано незаконним та скасовано наказ президента ДП "НАЕК "Енергоатом" за № 593 від 24 червня 2016 "Про накладання дисциплінарного стягнення" на ОСОБА_3 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю неправомірності дій ДП "НАЕК "Енергоатом" при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення.Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У листопаді 2017 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій воно просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясовано обставини справи. Висновок місцевого суду про недоведеність факту порушення позивачем вимог внутрішніх документів компанії та вчинення дисциплінарного правопорушення є необґрунтованим. Саме через дії позивача були занижені ступені ЄТС працівникам.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_3 до ДП "НАЕК "Енергоатом" про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що наказом президента ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5 № 593 від 24 червня 2016 року до ОСОБА_3, яка займала на той час посаду директора департаменту з праці та заробітної плати дирекції з економічних питань ДП "НАЕК "Енергоатом", застосовано дисциплінарне стягнення - оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: надання президенту ДП "НАЕК "Енергоатом" недостовірної інформації при підготовці Змін № 2 та у наданих поясненнях щодо цього, а також порушення маркованого абзацу 3 пункту 3.3 і пункту 4.1 кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" ПЛ-С.0.07.136-10, маркованого абзацу 6 пункту 6.2 посадової інструкції директора департаменту праці та заробітної плати Дирекції з економічних питань ИД-Р.6.24.023-15 (т. 1 а.с. 76-78).

Наказ президента ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5 № 593 від 24 червня 2016 року винесений на підставі службової записки виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель ОСОБА_4 від 09 червня 2016 року за №10-17/637 та пояснень ОСОБА_3 від 13 червня 2016 року за фактом визначення керованим позивачем департаментом при підготовці Змін № 2 до штатного розпису ступеня посадового окладу працівникам створеного наказом № 523 відділу роботи із страховими компаніями у складі виконавчої дирекції з юридичних питань та супроводу процедур закупівель. Зокрема, начальнику цього відділу у Змінах № 2 до штатного розпису встановлено 15 ступінь ЄТС, а провідним спеціалістам - 12 ступінь ЄТС.

Підготовлені керованим позивачем департаментом Зміни № 2 до штатного розпису було підписано директором з економічних питань ОСОБА_6 та затверджено президентом ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5 02 червня 2016 року (т. 1 а.с. 83-86).

Як вбачається зі змісту оскаржено наказу, відповідач визнав визначені керованим позивачем департаментом ступені ЄТС працівникам новоствореного відділу необґрунтовано заниженими, виходячи з того що, затвердженою ЄТС передбачені вищі ступені: для начальника відділу - 16 ступінь ЄТС, а для провідних спеціалістів, які виконують методологічне керівництво відповідними службами підрозділів, - 13 ступінь ЄТС.

Відповідачем не було прийнято до уваги як такі, що не відповідають дійсності, пояснення позивача з приводу підстав та причин визначення нижчих ступенів ЄТС вказаним посадам відділу, виходячи із функцій новоствореного відділу, які, як вважає позивач, стосуються напрямку договірної роботи та не відносяться до методологічного керівництва.

Додатковою підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення в оскаржуваному наказі зазначено викладення позивачем вищевказаних неправдивих, на думку відповідача, відомостей у своїх поясненнях в ході дисциплінарного провадження.

Дії ОСОБА_3 розцінені відповідачем як надання недостовірної інформації президенту ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_5, що є порушенням трудової дисципліни і за що на позивача покладена відповідальність відповідно до маркованого абзацу 6 пункту 6.2 посадової інструкції директора департаменту праці та заробітної плати дирекції з економічних питань ИД-Р.6.24.023-15 (т. 1 а.с. 115).

Також відповідач вважав, що у діях позивача наявне грубе порушення правил ділової етики на підприємстві - засад, передбачених маркованим абзацом 3 пунктом 3.3 і пунктом 4.1 кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" ПЛ-С.0.07.136-10 (т. 1 а.с. 132, 134), зокрема, у зв'язку із зазначенням позивачем у своїх поясненнях, наданих у ході дисциплінарного провадження, оцінки рішення президента ДП "НАЕК "Енергоатом", як "особисті преференції керівника підприємства".

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.

За правилами статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавець має встановити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку; вина або дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення терміну, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.

Закон не вимагає, щоб порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна турбота працівника про виконання трудових обов'язків.

Відповідно до розділу 2 інструкції ДП "НАЕК "Енергоатом" № ИН-Д.0.07.365-15, яка є актом локальної дії і обов'язкова до виконання на підприємстві, встановлено порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, визначено, що впродовж трьох робочих днів з дати виявлення порушення трудової дисципліни роботодавець має зажадати від працівника письмові пояснення, підготувати службову записку, у якій докладно викласти суть порушення, дату його скоєння, положення якого нормативно-правового акту або внутрішнього документу компанії порушене, пропозиції щодо дисциплінарного стягнення або інших заходів впливу, долучити документи, необхідні для застосування дисциплінарного стягнення, згідно з Додатком Е.

Відповідно до Додатку Е інструкції № ИН-Д.0.07.365-15 про невиконання службових обов'язків складається службова записка від безпосереднього керівника порушника щодо факту виявлення порушення трудової дисципліни.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у справі, дійшов висновку про те, що позивачем, у відповідності до положень статей 58, 60 ЦПК України, 2004 року, було надано докази на підтвердження викладених обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про доведеність фактичних обставин і наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. При розгляді справи судами не здобуто доказів на підтвердження протиправності дій позивача, в тому числі і вчинення нею винних дій всупереч внутрішнім актам підприємства.

Оцінюючи як доказ лист № 10-17/637 від 09 червня 2016 за підписом виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель ОСОБА_4 (т.1 а.с. 87-88) місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати його службовою запискою про дисциплінарне правопорушення у розумінні положень розділу 2 інструкції ДП "НАЕК "Енергоатом" № ИН-Д. 0.07.365-15. Цей лист за своїм змістом є доповідною з питань невідповідності встановлених ступенів ЄТС та необхідності внесення відповідних змін до штатного розпису, разом з тим, даних про вчинення позивачем дисциплінарного порушення цей лист не містить. Суду не надано доказів на підтвердження того, що виконавчий директор з юридичних питань та супроводу процедур закупівель ОСОБА_4 є безпосереднім керівником позивача, яка також займала посаду одного з директорів на підприємстві.

Встановлено, що позивач, у межах покладених на неї посадових обов'язків, у червні 2016 року здійснила разом із працівниками керованого нею підрозділу підготовку Змін № 2 до штатного розпису із визначенням ступеня посадового окладу працівникам створеного наказом № 523 відділу роботи із страховими компаніями у складі виконавчої дирекції з юридичних питань та супроводу процедур закупівель: начальнику цього відділу у Змінах №2 до штатного розпису встановлено 15 ступінь ЄТС, а провідним спеціалістам - 12 ступінь ЄТС. У подальшому ці зміни були підписані у встановленому на підприємстві порядку директором з економічних питань ОСОБА_6 та затверджені президентом компанії 02 червня 2016 року.

За таких обставин, оскільки рішення про прийняття зазначених Змін № 2 приймалось не позивачем, а винних дій позивача при складанні і погодженні проекту таких змін не встановлено, то підстави для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Згідно частини третьої статі 10 ЦПК України (1618-15) , 2004 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували незаконність дій позивача.

Апеляційний суд, відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, 2004 року, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

З урахуванням викладених обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, які є законними і по суті правильними.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.