треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції, орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В., від 25 вересня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції, орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, факту батьківства, визнання об'єктом права спільної власності подружжя, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження.

Позовна заява мотивована тим, що з жовтня 2005 року позивач проживала разом з ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 11 жовтня 2006 року ОСОБА_8 в інтересах сім'ї придбав за договором купівлі-продажу земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій згодом побудував будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_9, народження якої 16 січня 2009 року вона зареєструвала у відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області. Запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень було проведено за її прізвищем, а ім'я та по батькові батька дитини записано з її слів у відповідності до частини першої статті 135 СК України. Позивач зазначила, що за свого життя ОСОБА_8 визнавав себе батьком їх дитини, після пологів забрав її з пологового будинку і привіз до її матері, оскільки їй необхідна була допомога у догляді за дитиною, після чого з квітня 2009 року вони почали проживати окремо, але ОСОБА_8 продовжував спілкуватися з нею та з донькою, приїздив до них по 2-3 рази на тиждень, систематично утримував доньку, дарував доньці подарунки, проявляв турботу та увагу, піклувався про неї. ОСОБА_8 не наполягав на внесенні записів про реєстрацію його батьком дитини, тому в графі батько дитини з її слів зазначене її прізвище, а ім'я та по батькові зазначено ОСОБА_8, так як звали ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 передчасно помер, вона та донька були присутні на похоронах та поминках. Вказувала, що факт спільного проживання та факт батьківства ОСОБА_8 по відношенню до її доньки заперечується відповідачем, сином померлого ОСОБА_8 від першого шлюбу, з яким існує спір щодо спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_8 з жовтня 2005 року по лютий

2009 року; встановити факт батьківства ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відносно своєї дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження № 26 від 16 січня 2009 року, вказавши батьком ОСОБА_9 - ОСОБА_8; визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя земельну ділянку та будинок разом з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Радзівіл А. Г., від 18 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_8, ведення спільного господарства, єдиного бюджету, не надала доказів, що вона у цей період не перебувала у іншому шлюбі. Суд визнав висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, наданий позивачем, неналежним та недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням норм КПК України (4651-17) , а саме: у кримінальному провадженні, яке було закрито, на підставі постанови слідчого, яку скасовано, за відсутності постанови прокурора на відібрання біологічних зразків, з порушенням процедури відібрання таких зразків.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відносно дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області внести зміни до актового запису у книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану від 16 січня 2009 року № 26 про народження

ОСОБА_9, а саме: змінити запис у графі "батько" з

ОСОБА_11 на ОСОБА_8 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, проте скасував рішення районного суду у частині позовних вимог про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження. Апеляційний суд вважав, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи як письмовий доказ містить дані про обставини, які мають вирішальне значення для правильного вирішення справи, є достатнім, достовірним та допустимим доказом та не спростований відповідачем. Експертиза проведена спеціалістом, який має вищу біологічну освіту за спеціальністю "фізіологія", кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової експертизи щодо імунологічних досліджень, у тому числі молекулярно-генетичних досліджень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати постанову апеляційного суду у частині задоволення позовних вимог та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, отже касаційному перегляду не підлягає в силу статті 400 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права та неправильно кваліфіковано висновок експерта як письмовий доказ, не надано йому правову оцінку з урахування положень процесуального закону про порядок проведення судових експертиз. Апеляційний суд не навів мотивів відхилення доводів відповідача про порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Апеляційний суд у порушення частини першої статті 78 ЦПК України поклав в основу рішення доказ, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд надав належну оцінку всім доказам у справі, вирішив спір з урахуванням принципу змагальності сторін, ураховуючи те, що відповідач не надав на спростування доводів позивача у частині встановлення батьківства належних та допустимих доказів. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів, висновки експертизи апеляційний суд оцінив з урахуванням норм ЦПК України (1618-15) .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_9, матір'ю якої є позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 16 січня

2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області. У свідоцтві про народження батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_11, мати - ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 8).

Згідно витягу від 17 червня 2011 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України батьком дитини вказаний ОСОБА_11 (т. 1, а. с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві

04 листопада 2014 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернувся син померлого - відповідач ОСОБА_5

(т. 1, а. с. 104, 111).

23 квітня 2015 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулась ОСОБА_3 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 98).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку

серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 був власником земельної ділянки

площею 0, 803 га по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2006 року. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (т. 1, а. с. 56).

Згідно з довідкою від 07 листопада 2014 року № 1041 КП УЖГ "Печерська Брама" ОСОБА_8 з 12 вересня 2000 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року був зареєстрований у АДРЕСА_3.

Місце проживання ОСОБА_3 з 18 січня 2002 року зареєстровано у АДРЕСА_2.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12014110130004018

30 жовтня 2014 року до Броварського міського відділу ГУМВС України у Київській області надійшло повідомлення від чергового лікаря Броварської центральної районної лікарні про те, що у будинку АДРЕСА_4 виявлено труп ОСОБА_8, 1964 рокународження, без ознак насильницької смерті. Для встановлення причини смерті ОСОБА_8 постановами слідчого відділу Броварського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області була призначена судово-токсикологічна експертиза крові ОСОБА_8 та судово-медична експертиза гістологічних зразків ОСОБА_8

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 434 від 25 грудня 2014 року смерть ОСОБА_8 настала від отруєння чадним газом, будь-яких тілесних пошкоджень при судово-медичній експертизі трупа не виявлено (т. 1, а. с. 168- 169).

10 листопада 2014 року старшим слідчим СВ Броварського міського відділу ГУМВС України у Київській області Міщенко В. О. винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини першої

статті 284 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України

(т. 1, а. с. 94).

В обґрунтування вимог позивачем було надано висновки судової молекулярно-генетичної експертизи № 19/6-01/293, № 19/6-01/294,

№ 19/6-01/295, складені в межах проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12014110130004018 (т. 2, а. с. 49-63).

Згідно висновку експерта № 19/6-01/293, складеного 25 травня 2016 року Київським обласним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у кримінальному провадженні № 12014110130004018, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, може бути біологічною дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Ймовірність даної події складає 99,97% (т. 2, а. с. 71-75).

Задовольняючи позов у частині встановлення батьківства, апеляційний суд виходив також і з того, що батьківство ОСОБА_8 по відношенню до

ОСОБА_9 підтверджується фотографіями, на яких зображені ОСОБА_8 з дитиною та позивачем. З фотокарток вбачається, що ОСОБА_8 піклувався про свою дочку, відпочивав разом з нею

(т. 1, а. с.199-200).

Листом начальника Броварського міського відділу ГУМВС України у Київській області від 17 квітня 2015 року № 07/6729 повідомлено, що з приводу надання інформації по факту смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Перемога Броварського району, останнього було направлено до моргу. Причина смерті вказаного громадянина настала від отруєння газом, без будь-яких тілесних ушкоджень. Відповідно акту від 25 грудня 2014 року № 434 відбирались наступні зразки: кров на спирти та карбоксигемоглобін, шматочки внутрішніх органів, які в подальшому направлені до Київського обласного бюро судово-медичної експертизи (т. 1, а. с. 41, т. 2 а. с. 134).

Апеляційний суд встановив, що під час проведення Київським обласним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок № 19/6-01/293 від 25 травня 2016 року) використовувались дані про генетичні ознаки зразка защічного епітелію ОСОБА_9, які було отримано у малолітньої за добровільної згоди матері у приміщенні Броварського відділу поліції, та генетичні ознаки парафінових блоків трупа ОСОБА_8, які було отримано у гістологічному відділенні Київського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Статтею 130 СК Українипередбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статі 135 СК України (2947-14) при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) роз'яснено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України,

2004 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України,

2004 року, згідно з якою жен доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною восьмою статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Вирішуючи спір та поклавши в основу рішення про задоволення позову у частині встановлення факту батьківства висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 19/6-01/293 від 25 травня 2016 року, апеляційний суд залишив поза увагою, що зазначена експертиза була проведена в рамках кримінального провадження № 12014110130004018, яке було закрито постановою слідчого 10 листопада 2014 року, не встановив на якій підставі було призначено вищевказану судову експертизу після закриття кримінального провадження, не перевірив доводи відповідача щодо скасування постанови слідчого про призначення зазначеної експертизи, відсутності постанови прокурора на відібрання біологічних зразків, порушення процедури відібрання біологічних зразків, не роз'яснив учасникам справи їх право заявити клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розгляду цієї справи та дійшов передчасного висновку про належність та допустимість вказаного доказу й наявність підстав для задоволення позову про встановлення факту батьківства і внесення змін до актового запису про народження.

Оскільки вказані недоліки, допущені апеляційним судом, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню у частині вирішення позовних вимог про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.