Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 588/227/18

провадження № 61-47581св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області, у складі судді Щербаченко М. В., від 08 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області, у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г., від 29 жовтня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суді із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") про визнання угоди про надання послуг недійсною, визнання договору застави припиненим та стягнення грошових коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 31 серпня 2011 року між ним та ТОВ "Авто Просто" укладено угоду № 373001 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля за допомогою системи "АвтоТак". Крім того, було підписано три додатки до цієї угоди. Додатком № 1 визначено графік внесків - 120, номер у групі - не визначений, постачальник автомобіля - не визначений, марка автомобіля - Chevrolet, модель Aveo, ціна автомобіля - 89 920 грн. Додатком № 3 від 27 грудня 2011 року до угоди визначена загальна сума грошових зобов'язань позивача станом на день підписання цього додатку в сумі 158 107, 44 грн та зафіксована сума, сплачена ним відповідачу на цей день по угоді - 46 708, 08 грн. Сума заборгованості позивача перед відповідачем визначена у розмірі 111 394, 36 грн, яка повинна бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника. На виконання цієї домовленості позивач сплатив з 31 серпня 2011 року по листопад 2017 року 181 920, 04 грн. 03 лютого 2012 року за ним на праві власності зареєстровано легковий автомобіль Chevrolet, моделі Aveo, об'єм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, отриманий ним від відповідача. На протязі часу, що минув після укладання угоди, відповідач неодноразово повідомляв про збільшення ціни на автомобіль, зміни його марки та моделі, одночасно підвищував вартість своїх послуг. Позивач вважає, що оспорювана угода з усіма додатками до неї є недійсною, оскільки на момент її укладання відповідач не мав ліцензії на здійснення фінансових послуг. Всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" угода не містить реквізитів відповідача, терміну дії угоди, додатки до угоди № 1 та № 2 не містять дати їх укладення та посилання на повноваження представника ТОВ "Авто Просто" на їх підписання, що відповідно до статті 227 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, умови оспорюваного правочину порушують положення Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати недійсними угоду № 373001, укладену 31 серпня 2011 року між ним та ТОВ "Авто Просто", та додатки № 1 (без дати), № 2 (без дати), № 3 від 27 грудня 2011 року до цієї угоди з моменту їх укладення. Стягнути з відповідача на його користь отримані ним по цій угоді кошти у розмірі 181 920, 04 грн. Визнати припиненим договір застави легкового автомобіля CHEVROLET, моделі Aveo, об'єм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 03 лютого 2012 року ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, посвідчений 03 лютого 2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сафоновим Ю. А., реєстровий № 138.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у діях ТОВ "Авто Просто" відсутні ознаки обману, а умови укладеного між сторонами договору, з яким позивач ознайомився, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін. ТОВ "Авто Просто", після внесення відповідних змін у законодавстві, отримало 15 січня 2013 року ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо визнання угоди та додатків до неї недійсними. Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення грошових коштів, що є похідною від визнання недійсним угоди. Вимога про визнання припиненим договору застави внаслідок недійсності основної угоди не ґрунтується на нормах ЦК України (435-15) , тому також не підлягає задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 29 жовтня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. На момент укладання сторонами справи спірної угоди ліцензії на здійснення ТОВ "Авто Просто" такого виду фінансової діяльності як придбання товарів у групах законодавством не було передбачено. ОСОБА_3 під час укладення угоди належним чином був ознайомлений з умовами угоди і погодився з ними, вважав їх справедливими. Згідно з умовами укладеної угоди позивачу, як учаснику, була надана можливість в односторонньому порядку розірвати угоду до моменту отримання автомобіля, однак таким правом він не скористався. Позивач не був позбавлений можливості додатково ознайомитися з умовами договору і прийняти остаточне рішення про свою участь у системі придбання товарів у групах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської областівід 29 жовтня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у визнанні послуг, які відповідач зобов'язався надати позивачу згідно з оспорюванню угодою, - фінансовими послугами, суди попередніх інстанцій невірно застосовали положення Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) , а також положення статей 203, 215, 216, 227 ЦК України. Відмовляючи у визнанні спірної угоди недійсною з підстав несправедливості її умов, судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Позивач посилається на те, що ним було доведено несправедливість умов оспорюваної угоди. Факт отримання позивачем примірника оспорюваної угоди не звільнює суди від обов'язку надати оцінку доводам позовної заяви про порушення прав позивача як споживача послуг.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання угоди про надання послуг недійсною, визнання договору застави припиненим та стягнення грошових коштівпризначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 31 серпня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Авто Просто" було укладено угоду № 373001, предметом якої є надання позивачу, як учаснику системи "АвтоТак", послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладена шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами угоди. Відповідач зобов'язався надавати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою: включення учасника до системи "АвтоТак" шляхом підписання цієї угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля та включення учасника до цієї групи; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля постачальнику за рахунок коштів, сплачених учасниками на умовах угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування тощо.

Умовами угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року передбачені обов'язки позивача як учасника групи: сплатити плату за послуги, пов'язані із вступом до системи при укладанні угоди; сплатити плату за послуги, пов'язані із видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов'язань за угодою тощо.

Додатком № 1 до Угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року визначена марка та модель автомобіля - Chevrolet Aveo, його ціна - 89 920, 00 грн, розмір плати за послуги, пов'язані з вступом до системи - 3 237, 12 грн, щомісячний цілий чистий внесок - 0,8333 %, щомісячний внесок в оплату послуг - 0,5, розмір плати за послуги, пов'язані із видачею автомобіля 3,0 % (а. с. 56). Графіком визначено проведення погашення шляхом внесення 120 внесків.

Додатком № 2 до угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року визначені правила функціонування системи придбання товарів в групах "АвтоТак" та терміни, що використовуються в угоді.

Позивач після укладення угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року сплатив плату за послуги, пов'язані з вступом до системи, на підставі рахунків відповідача сплачував чисті внески, внески в оплату послуг разом із ПДВ, оплатив плату за послуги, пов'язані із видачею автомобіля за системою, внески із страхування автомобіля (а. с.13-49, 54, 55).

Позивачу на умовах угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року було надано автомобіль Chevrolet, моделі Aveo, об'єм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3, виданого ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, 03 лютого 2012 року зареєстрований за ОСОБА_3 При отриманні автомобіля позивачем було сплачено частина його вартості у розмірі 46 тис. грн.

Позивач підтвердив, що автомобіль на час розгляду справи у нього відсутній у зв'язку із знищенням (згорів).

03 лютого 2012 року між сторонами було укладено договір застави з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, передбачених угодою № 373001 від 31 серпня 2011 року та додатками № 1, 2 від 31 серпня 2011 року та додатком № 3 від 27 грудня 2011 року, предметом якої є указаний автомобіль Chevroletмоделі Aveo (а. с. 50).

16 січня 2018 року позивач звернувся із заявою до ТОВ "Авто Просто", у якій просив, зокрема, надати пояснення щодо суми остаточного виконання зобов'язання. Зазначав, що ним зобов'язання у сумі 158 102, 44 грн, яка була визначна угодою, виконане до листопада 2017 року. Натомість, відповідачем надано відповідь, що станом на 26 січня 2018 року позивач оплатив 74 повні внески із 120, заборгованість складає 46 повних внесків. Залишок недоплачених за угодою коштів визначений відповідачем у сумі 65 056,42 грн (а. с. 53, 54).

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII (1023-12) ) містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п'ятої статті 18 Закону № 1023-XII у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

Частиною шостою статті 18 Закону № 1023-ХІІ визначено, що у разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено у частині другій статті 18 Закону № 1023-ХІІ. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

За вказаної норми умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону № 1023-ХІІ є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Судами встановлено, що під час укладення угоди № 373001 від 31 серпня 2011 року позивач отримав примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ "Авто Просто". Відповідно до статті 10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами його умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди і додатків до неї.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 під час укладення оспореної ним угоди належним чином був ознайомлений з її умовами і погодився з ними, вважав їх справедливими, останній отримав автомобіль, який зареєстрований за ним у встановленому порядку. Позивачем виконувалися умови оспорюваної угоди, вносилися відповідні платежі у відповідності до умов програми придбання товарів у групах "АвтоТак".

Позивач наданим йому правом дострокового розірвання оспорюваної угоди не скористався як протягом 7 днів з дня підписання угоди, так і до моменту отримання автомобіля. У день укладання договору позивачем було сплачено 46 708, 08 грн, а оплату решти належних сум розстрочено на 120 платежів. При цьому умовами договору було передбачено платежі із урахуванням забезпечення необхідності функціонування системи, учасником якої погодився бути позивач, в цілому.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (набрав чинності 08 січня 2012 року) внесено зміни до частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено пунктом 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На момент укладання сторонами справи спірної угоди наявності ліцензії на здійснення ТОВ "Авто Просто" такого виду фінансової діяльності як придбання товарів у групах нормами законодавством не вимагалось. Ліцензія на цей вид діяльності була отримана ТОВ "Авто Просто" 15 січня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин нормиматеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки умови укладеної угоди та додатки до неї містять детальний опис послуг, що надаються ТОВ "Авто Просто", із визначенням поточної ціни автомобіля та інших платежів, порядку зміни ціни, вибір марки та моделі автомобіля і процедури його отримання. Позивачем було отримано автомобіль, зареєстровано його, а також виконувалися умови оспорюваного правочину, які були погоджені сторонами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 29 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.