розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Марчук В. С., Оніщука В. В.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кардіф", Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", надав ОСОБА_7 кредит у розмірі 113 700,00 дол. США зі строком повернення коштів до 11 квітня 2028 року. 11 серпня 2008 року банк надав ОСОБА_7 кредит у розмірі 26 500,00 дол. США зі строком повернення коштів до 10 серпня 2023 року. На забезпечення виконання зобов'язань за останнім кредитним договором, 11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла, у зв'язку з чим 24 листопада 2008 року банк направив до нотаріальної контори претензію-вимогу до її спадкоємців, а 21 серпня 2009 року - надіслав ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як спадкоємцям померлої ОСОБА_7 вимогу щодо погашення 106 808,18 дол. США за кредитними договором від 12 квітня 2007 року та 27 036,57 дол. США - за кредитним договором від 11 серпня 2008 року, проте зазначена вимога залишилась невиконаною.

За викладених обставин з урахуванням уточнення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути з відповідачів по 33 461,19 дол. США та судові витрати.

Повторним заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як спадкоємців після смерті ОСОБА_7 на користь ПАТ "УкрСиббанк" борг за кредитними договорами від 12 квітня 2007 року № 11140988000 та від 11 серпня 2008 року № 11382301000 пропорційно по 1/4 частці кожного у межах вартості майна, одержаного у спадщину, у гривневому еквіваленті по 33 461,19 дол. США.

У решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "УкрСиббанк" відшкодування витрат зі сплати судового збору по 831,58 грн та витрат на судову експертизу по 306,50 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі як спадкоємці після смерті ОСОБА_7 не отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому є підстави для стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь банку по 1/4 частці кожного у межах вартості майна, одержаного ними у спадщину. Визначаючи суму для стягнення у гривневому еквіваленті, суд виходив з того, що вартість спадщини буде визначатись у гривні.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_6 3 540,90 грн відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у листопаді 2008 року банк звертався до нотаріальної контори із заявою про вжиття заходів до охорони спадкового майна, з вимогою до спадкоємців про задоволення вимог кредитора звернувся лише 21 серпня 2009 року, а з цим позовом 01 липня 2012 року. За викладених обставин суд дійшов висновку, що кредитор пред'явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, з порушенням строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, що у такому разі позбавляє банк права вимоги до спадкоємців.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "УкрСиббанк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року та залишити в силі заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що 24 листопада 2008 року банк направив до нотаріальної контори лист саме з вимогою про виконання боргових зобов'язань після смерті ОСОБА_7 її спадкоємцями. На думку банку, суд апеляційної інстанції не врахував того, що закон не передбачає конкретизації такої вимоги і не визначає способу пред'явлення вимог до кожного спадкоємця окремо, а вимагає від кредитора тільки її пред'явлення. Зазначає, що відповідачі не відмовились від прийняття спадщини. Нотаріус довів до їх відома інформацію про наявність вимоги АКІБ "УкрСиббанк", проте вони не виконали обов'язку, передбаченого статтею 1282 ЦК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

З урахуванням обставин, які встановлені у цій конкретній справі, касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 12 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 11140988000, який забезпечувався договором поруки, укладеним цього ж дня між банком та ОСОБА_3

11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 11382301000.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитом 11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом якого є належна на праві власності іпотекодавцю квартира АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року заборгованість за кредитним договором від 12 квітня 2007 року № 11140988000 становила 106 808,18 дол. США, за кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 11382301000 - 27 036,57 дол. США.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 26 листопада 2008 року Третя вінницька державна нотаріальна контора повідомила АКІБ "УкрСиббанк" про спадкоємців ОСОБА_7

21 серпня 2009 року банк звернувся до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із вимогою про задоволення вимог кредитора як спадкоємцями ОСОБА_7

Згідно з частиною четвертої статті 338 ЦПК України 2004 року, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 10 липня 2013 року, постановленій у цій справи, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, зокрема зазначив, що суди не з'ясували, чи дотримано позивачем встановлену законом процедуру та строки пред'явлення вимоги до спадкоємців.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення таких вимог регулюються статтями 1281 та 1282 ЦК України.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги (частини друга та третя статті 1281 ЦК України).

Зазначені строки є преклюзивними, їх сплив позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців (частина четверта статті 1281 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ПАТ "УкрСиббанк" пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців, оскільки про відкриття спадщини після ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, банк дізнався у листопаді 2008 року, а з вимогою до її спадкоємців звернувся лише 21 серпня 2009 року.

Доводи касаційної скарги про те, що закон не вимагає від кредитора спадкодавця конкретизації вимоги та її пред'явлення кожному спадкоємцю, є безпідставним, оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що скерований банком на адресу нотаріальної контори лист від 24 листопада 2008 року не містить будь-якої інформації про пред'явлення кредитодавцем вимоги до спадкоємців.

Тому доводи позивача у касаційній скарзі щодо своєчасного пред'явлення вимоги до спадкоємців є необґрунтованими, а висновок суду апеляційної інстанцій щодо втрати позивачем права вимоги до спадкоємців є правильним.

Твердження ПАТ "УкрСиббанк", що спадкоємці ОСОБА_7 не виконали обов'язку, передбаченого частиною другої статтею 1282 ЦК України, не заслуговує на увагу, оскільки зазначений обов'язок спадкоємців кореспондується з обов'язком кредитора спадкодавця вчасно у строк, передбачений частиною першою статті 1281 ЦК України, пред'явити вимогу до спадкоємців та недодержання кредитором зазначеного строку позбавляє його права вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За викладених обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року - без змін, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість цього рішення суду не впливають.


Головуючий	В. С. Висоцька

Судді:	А. О. Лесько

	С. Ю. Мартєв

	І. М. Фаловська

	С. П. Штелик