відповідач - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко Андрія Миколайовича,

треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гаркуша Ольга Леонідівна, державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року у складі судді Романа О. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О. Л., державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр"), про припинення договору застави і зняття заборони на відчуження.

Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2007 року вона отримала у відкритому акціонерному товаристві "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", кредит. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між нею та банком укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого вона передала у заставу належний їй автомобіль "ВАЗ 21112", державний номерний знак НОМЕР_1. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 липня 2015 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Родовід Банк" стягнута заборгованість за кредитним договором. Позивач в добровільному порядку виконала рішення суду, проте ПАТ "Родовід Банк" відмовляється знімати обтяження і заборону відчуження автомобіля.

За викладених обставин ОСОБА_3 просила: визнати припиненим зобов'язання за договором застави; зобов'язати ПАТ "Родовід Банк" зняти заборону відчуження рухомого майна ОСОБА_3, внесену до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. за № 12731048, шляхом подання реєстратору заяви про припинення обтяження автомобіля та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; стягнути з ПАТ "Родовід Банк" відшкодування моральної шкоди у сумі 90 000,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано припиненим зобов'язання за договором застави транспортного засобу від 15 червня 2007 року № 60/АА-003.07.2, укладений між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О. Л., зареєстрованим в реєстрі № 1274.

Зобов'язано ПАТ "Родовід Банк" зняти заборону відчуження автомобіля "ВАЗ 21112", державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом подання заяви реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяження і вилучення про це запису з Державного реєстру.

Стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_3 1 102,40 грн відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк не надав суду доказів того, що позивач має перед ПАТ "Родовід Банк" невиконане грошове зобов'язання за кредитним договором.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року відмовлено у постановленні додаткового рішення в частині вирішення вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконання ОСОБА_3 судового рішення про стягнення з неї кредитної заборгованості припиняє зобов'язання, забезпечене заставою.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до суду касаційної інстанції, ПАТ "Родовід Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 не виконала зобов'язання за кредитним договором, які визначається умовами кредитного договору та нормами ЦК України (435-15) , станом на 24 жовтня 2016 року за кредитом обліковується заборгованість.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року поновлено строк касаційного оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.

У відзиві, поданому у травні 2018 року до суду касаційної інстанції, ОСОБА_3 просить касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зобов'язання є припиненим, а ПАТ "Родовід Банк" без правових підстав намагається двічі притягнути її до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 15 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Родовід Банк" укладено кредитний договір № 60/АА-003.07.2 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію на придбання автомобіля за договором купівлі-продажу на загальну суму 9 535,00 дол. США строком до 15 червня 2012 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15 червня 2007 року між тими ж сторонами було укладено договір застави автомобіля "ВАЗ 21112", державний номерний знак НОМЕР_1, з унесенням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про обмеження відчуження (заборонено відчуження).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 червня 2015 року у справі №296/11763/14-ц, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: 949,00 дол. США - заборгованість за кредитом; 491,57 дол. США - проценти за користування коштами з 18 грудня 2013 року до 14 травня 2015 року; 12 078,35 грн - пеня за неналежне виконання умов договору з 18 грудня 2013 року до 14 червеня 2015 року; 3 029,94 грн - 3 % річних від простроченої суми з 18 грудня 2013 року до 14 травня 2015 року; 447,42 грн - судовий збір.

ОСОБА_3 відповідно до квитанції від 22 грудня 2015 року № 1870_11 та квитанції від 22 грудня 2015 року № 1870_12 сплатила на користь банку 1 440,57 дол. США та 15 555,71 грн на виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 574 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання (стаття 29 Закону України "Про заставу").

Установивши, що ОСОБА_3 виконала рішення суду, яким з неї стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що такі обставини є підставою для припинення права застави.

Доводи касаційної скарги щодо наявності невиконаного зобов'язання за кредитним договором не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) викладено правовий висновок про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставне майно засвідчує такі зміни.

У справі №296/11763/14-ц ПАТ "Родовід Банк" пред'явив вимогу про виконання кредитного договору, сплати процентів за користування кредитом, пені та 3 % річних.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 червня 2015 року, яке набрало законної сили, змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, зокрема встановлено розмір зобов'язання, яке підлягало примусовому стягненню.

Ураховуючи належне виконання ОСОБА_3 зазначеного судового рішення з огляду на статтю 599 ЦК України зобов'язання за кредитним договором припинилось у зв'язку з його виконанням.

Оскільки договір застави укладався в якості забезпечення виконання умов кредитного договору відповідно до пункту першого частини першої статті 593 ЦК України у судів попередніх інстанцій були правові підстави для визнання застави такою, що припинена та зобов'язання відповідача зняти обтяження з майна, що було передано в заставу.

За викладених обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року - без змін.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року зупинено виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання (дію) цих судових рішень.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання (дію) рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року.


Головуючий	В. С. Висоцька

Судді:	А. О. Лесько

	С. Ю. Мартєв

	І. М. Фаловська

	С. П. Штелик