Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - Новороздільська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа - Новороздільська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дочка ОСОБА_6. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2. Він є спадкоємцем першої черги, іншими спадкоємцями є чоловік та донька померлої. На момент смерті доньки він перебував за межами України, на території Російської Федерації, виконуючи трудові обов'язки. У зв'язку зі смертю доньки він тривалий час перебував у стресовому стані, був психологічно пригнічений. Після похорон доньки відповідач поміняв замки на вхідних дверях в зазначених квартирах, і у нього не було змоги отримати правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Новороздільської державної нотаріальної контори від 07 червня 2016 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Наявність трудових обов'язків, що обмежують його можливість у вільному розпорядженні робочим часом, відсутність у нього документів на спадкове майно, стало поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті доньки.

Враховуючи наведене, позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його дочки ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 14 лютого 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий двомісячний строк з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його дочки ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені позивачем причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини є поважними.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що зазначені ним причини пропуску строку звернення у передбачений законом строк до нотаріальної контори із заявою по прийняття спадщини після смерті доньки є поважними, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив йому у задоволенні його позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (1618-15) (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина.

Відповідач, який є чоловіком померлої ОСОБА_5 29 грудня 2015 року подав у Новороздільську державну нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини від свого імені та від імені малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У заявах про прийняття спадщини ОСОБА_5 зазначив, що спадкоємцями за законом, крім нього та малолітньої дитини є також ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Новороздільської державної нотаріальної контори від 07 червня 2016 року № 610/02-31 ОСОБА_4 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - оформленні спадщини після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його дочки ОСОБА_6 у зв'язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Нормативно-правове обґрунтування

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК (1618-15) України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач посилався на психологічну травму, пов'язану зі смертю доньки, загострення хвороби через це, відсутність у нього необхідних документів для оформлення спадщини, а також наявність у нього трудових обов'язків, що обмежують його можливість у вільному розпорядженні робочим часом.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки зазначені останнім доводи причин пропуску такого строку не є поважними.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав належне обґрунтування, а переоцінка доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Судді:	О. В. Ступак
	С. О. Погрібний Г. І. Усик