розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у складі судді Бонецького Л. Й. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Ніткевича А. В.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та витрат на поховання.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 06 серпня 2014 року, її батько ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, їхав разом із її матір'ю ОСОБА_6 із Самбора до Старого Самбора. На 86 км 500 м автодороги Львів ? Самбір ? Ужгород, навпроти села Торчиновичі Старосамбірського району Львівської області, автомобіль на дозволеній швидкості в'їхав у яму (вибоїну) глибиною до 20 см, яка знаходилась на дорозі. Від удару колесо відірвало, некеровану машину кинуло на зустрічну полосу руху, по якій назустріч рухався вантажний фургон "Mercedes", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, у результаті чого автомобілі зіштовхнулися, від удару якого автомобіль її батька декілька разів перекинувся, а батько та мати, загинули.

03 вересня 2013 року ОСОБА_5 уклав із ПрАТ "СК "Провідна" поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4133705/1405/13 (далі - поліс), строк дії якого до 03 вересня 2014 року.

Згідно з полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

ПрАТ "СК "Провідна", у тому числі на його гарячу лінію, повідомлено про ДТП, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 та про настання страхового випадку, а також своєчасно подана письмова заява про виплату страхового відшкодування, яка відповідачем до уваги не взята. У зв'язку із цим вона змушена звернутися до суду про стягнення із ПрАТ "СК "Провідна" 87 696,00 грн невиплаченого страхового відшкодування, 29 292,00 грн витрат на поховання, а також 29 292,00 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки невиплата страхового відшкодування негативно вплинула на неї, призвела до душевних страждань, головного болю, погіршення сну, порушила нормальний життєвий уклад в сім'ї та у стосунках із рідними та близькими, вплинула на відносини із працівниками на роботі та спілкуванні з людьми.

У судовому засіданні 20 квітня 2016 року позивач уточнила вимоги, просила стягнути із ПрАТ "СК "Провідна" 43 848,00 грн невиплаченого страхового відшкодування, 14 616,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 14 616,00 грн витрат на поховання, що стосується матері ОСОБА_6, оскільки згідно з постановою Старосамбірського районного відділу головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ДТП сталося із вини водія ОСОБА_5

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано подію, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ДТП страховим випадком згідно з полісу. Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_4 43 848,00 грн невиплаченого страхового відшкодування. Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_4 14 616,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_4 14 616,00 грн витрат на поховання. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на момент настання страхового випадку не працювала, оскільки здійснювала догляд за сином ОСОБА_8, який є внуком померлих, а тому має право на страхове відшкодування у розмірі 36 мінімальних заробітних плат. Крім цього, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на поховання, розмір яких складає 12 мінімальних заробітних плат, а також моральну шкоду, достатній і обґрунтований розмір якої складає 14 616,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Провідна" задоволено частково. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у частині визнання події, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ДТП страховим випадком відповідно до полісу, скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у цій частині. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у частині відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання змінено та стягнуто 7 308,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 9 937,00 грн витрат на поховання. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевий суд неправильно визначив розмір страхового відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди. Позивачем надано рахунок від 17 серпня 2014 року відповідно до якого нею понесені витрати у розмірі 7 437,00 грн на домовину, хрест та вінки, а згідно з постановою правління Фонду соціального страхування від 03 жовтня 2008 року № 45 розмір витрат на виготовлення та встановлення стандартного пам'ятника для Львівського регіону встановлено у сумі 2 500,00 грн. Також чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди у подвійному розмірі на одну особу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2017 року ПрАТ "СК "Провідна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надала документів, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника. Позивач не має права на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, оскільки вона є повнолітньою, працездатною особою і не перебувала на утримані померлої особи. Крім того, ОСОБА_9, який є сином загиблої ОСОБА_6, також належить частина страхового відшкодування, а тому суди безпідставно стягнули із відповідача на користь позивача страхове відшкодування у повному розмірі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи на надано строк на подання заперечень.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ "СК "Провідна" не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 год 00 хв, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Львів ? Ужгород разом із ОСОБА_6, неподалік села Торчиновичі Старосамбірського району Львівської області, не впорався із керуванням автомобіля та виїхавши на зустрічну смугу руху, здійснив зіткнення із автомобілем марки "Mercedes Sprinter", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_5 від отриманих травм помер на місці ДТП, а ОСОБА_6 доставлена у Старосамбірську центральну районну лікарню, де померла.

Із постанови про закриття кримінального правопорушення від 09 грудня 2014 року вбачається, що ДТП сталася із вини водія ОСОБА_5, який проявив недбалість до технічного стану керованого ним автомобіля ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_2, а саме не забезпечив належне його обслуговування, не перевірив справність рульового управління автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПрАТ "СК "Провідна" на підставі полісу, строк дії якого до 03 вересня 2014 року.

Відповідно до пункту 4 полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого визначена у розмірі 100 000,00 грн, а за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України (435-15) та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі - Закон).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Положеннями статті 27 Закону встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком цієї ДТП.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується, зокрема, одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, ? до досягнення ними чотирнадцяти років.

Крім того, пунктом 27.3 Закону визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Також, відповідно до пункту 27.4 Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. При цьому, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Висновки Верховного Суду

Встановивши, що позивач перебувала на утриманні загиблої внаслідок ДТП особи, ДТП сталася із вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у ПрАТ "СК "Провідна" згідно із полісом, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач в силу вимог статей 23, 27 Закону, статті 1200 ЦК України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну смертю потерпілої, а також моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, та витрати на поховання і спорудження надгробного пам'ятника.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що позивач не має права на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, оскільки вона є повнолітньою, працездатною особою і не перебувала на утримані померлої особи, не беруться до уваги, оскільки вони були оцінені судами попередніх інстанцій.

Так, судами встановлено, що позивач, будучи дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на момент настання страхового випадку не працювала, оскільки здійснювала догляд за сином ОСОБА_8, який є внуком померлих, а тому відповідно до вимог статті 1200 ЦК України має право на страхове відшкодування.

Таким чином, вказані доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами обставинами та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Твердження заявника у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_9, який є сином загиблої ОСОБА_6, відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону також належить частина страхового відшкодування, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, що вказана особа має право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, і належить до осіб, які мають право на таке відшкодування згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України.

Посилання касаційної скарги на те, що позивач у порушення вимог статті 35 Закону не надала документів, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, її доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

Так, суди попередніх інстанцій встановили факт перебування позивача на утриманні померлої особи на основі наданих позивачем доказах, а визначаючи розмір страхового відшкодування, виходили із того, що такий розмір не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що відповідає вимогам статті 27 Закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів щодо перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

За таких обставин, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, судові рішення у справі прийнято із додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування відсутні.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.

Судді:	О. В. Ступак

	В. О. Кузнєцов

	С. О. Погрібний