розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, виселення із квартири попереднього власника та вселення у неї нового власника; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кміть Л. І., про визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року у складі судді Мартинишин М. О. та постанову апеляційного суду Львівської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І.,

Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач-позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,

третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кміть Л. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася з до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила усунути з боку відповідача перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 та вселити в неї ОСОБА_1

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2016 року, укладеного між нею та ОСОБА_2 28 січня 2017 року ОСОБА_2 самовільно проникла у спірну квартиру, заявивши свої права на неї. ОСОБА_2 незаконно проживає у спірній квартирі, відмовилася у добровільному порядку звільнити її квартиру, чим чинить власникові умисні перешкоди в користуванні квартирою. Проживання відповідача ОСОБА_2 у вищезгаданій квартирі позбавляє позивача можливості повноправно здійснювати свої права власника, на власний розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним її нерухомим майном.

3. У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений

18 жовтня 2016 року між нею та ОСОБА_1.

4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що через похилий вік, стан здоров'я та брак коштів, ОСОБА_2 хотіла вигідно продати свою однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, площею 32,1 кв. м. Одночасно вона хотіла залишити за собою право проживати у квартирі. Про своє бажання продати квартиру повідомила ОСОБА_1, яка виявила намір придбати вказану квартиру та погодилася заплатити за неї 18 000 доларів США.

5. Позивач вважає, що після укладення договору купівлі-продажу вона мала право проживати у проданій квартирі. Також зазначила, що часто їздить у село, де проживає по декілька днів.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

6. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області

від 15 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Усунуто перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з цієї квартири. Вселено ОСОБА_1 у спірну квартиру.

7. Судові рішення мотивовані тим, що проживання у спірній квартирі

ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванням житловим приміщенням ОСОБА_1, яка у встановленому законом порядку набула право власності, чим порушує права власника, які підлягають судовому захисту.

Водночас суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не довела, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири був укладений нею під впливом обману зі сторони ОСОБА_1

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, а її зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

9. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заявник була введена в оману щодо вартості квартири, оскільки в договорі передбачено занижена її вартість у 8 разів. Стверджує, що підписала договір, проте не отримала жодних коштів, ОСОБА_1 скористалась довірою, похилим віком та слабким станом здоров'я ОСОБА_2

10. Касаційна скарга також містить посилання на те, що в якості доказів суди безпідставно та необґрунтовано послались на відповідні пункти цього ж договору, проте зустрічний позов подано про визнання недійсним договору купівлі- продажу як такого, що укладений під впливом обману, а не у зв'язку із недотриманням порядку чи процедури його укладення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи інших учасників справи

11. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Перевіривши наведені у касаційної скарги доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

14. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

15. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

16. Суди встановили, що 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого остання продала ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

17. Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2016 року, продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 83 113 грн, які на момент підписання цього договору повністю оплачені ОСОБА_1 та отримані ОСОБА_2 до підписання цього договору. На момент підписання договору сторони не мали одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунку

18. За умовами пункту 13 договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання звільнити квартиру і передати її ОСОБА_1, знятися з реєстраційного обліку не пізніше 18 листопада 2016 року.

19. Згідно пунктів 15, 18 та 21 договору з боку ОСОБА_2 договір не укладається під впливом тяжкої для неї обставини. Сторони підтвердили, що договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Сторонам роз'яснено всі правові наслідки приховування реальної продажної вартості квартири.

20. Право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 та члени її сім`ї зареєстровані в указаній квартирі.

21. Із довідки виконавчого комітету Чинизької сільської ради від 08 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає без реєстраційного обліку в с. Стовпин Буського району Львівської області.

22. За положеннями статей 626- 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

23. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

24. Стаття 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

25. За своєю суттю та загальним правилом договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмету купівлі-продажу у власність та зобов'язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов'язок передати предмет договору наступному власнику.

26. Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.

27. Отже, за звичаями ділового обороту презумується, що предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну.

28. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

29. Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

30. Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

31. Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

32. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

33. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

34. З огляду на те, що власником спірної квартири є ОСОБА_1, а

ОСОБА_2 не маючи права власності, володіння та користування спірним житлом чинить власнику перешкоди та обмеження щодо здійснення права власності, водночас ОСОБА_2 не довела, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири був укладений нею під впливом обману зі сторони ОСОБА_1 щодо обставин, які мають істотне значення, суд правильно вважав, що порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту.

35. Посилання в касаційній скарзі про можливість проживати колишньому власнику ОСОБА_2 в спірній квартирі після її відчуження будь-якими доказами не підтверджено. Такі умови також не містить і договір купівлі- продажу квартири, укладений між сторонами.

36. Покладення умовами договору, укладеного між сторонами, на

ОСОБА_2 обов'язку по звільненню нею спірної квартири, передачі її ОСОБА_1 та зняття з реєстраційного обліку до певного часу свідчить про те, що ОСОБА_1, як новий власник майна, проявила розумну обачливість для набуття права власності на майно.

37. Доводи касаційної скарги щодо встановлення ринкової вартості спірної квартири, отримання продавцем коштів за договором купівлі-продажу аналогічні підставам позову ОСОБА_2, були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права

38. Решта доводів касаційної скарги, зокрема щодо показів свідків, зводиться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

39. Посилання в касаційній скарзі про можливість проживати колишньому власнику ОСОБА_2 в спірній квартирі після її відчуження будь-якими доказами не підтверджено. Такі умови також не містить і договір купівлі-продажу квартири, укладений між сторонами.

40. Доводи касаційної скарги щодо встановлення ринкової вартості спірної квартири, отримання продавцем коштів за договором купівлі-продажу аналогічні підставам позову ОСОБА_2, були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права

41. Решта доводів касаційної скарги, зокрема щодо показів свідків, зводиться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

42. Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. При вирішенні даної справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, ухвалені судові рішення відповідають критеріям законності і обґрунтованості.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 15 березня 2018 року залишити без змін.