розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Мельника Я. С.,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7.

Після смерті матері, у визначений законом строк, він звернувся до державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі відповідних свідоцтв.

21 квітня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення про визнання за ним права власності на 1/2 частини домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

За відповідачем також оформлено право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами і на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1.

Проте, між ними немає згоди щодо порядку користування і поділу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки. В зв'язку з чим він позбавлений права володіння, користування і розпорядження його частиною майна.

Після уточнення позовних вимог, ОСОБА_4 просив суд виділити йому в натурі згідно з варіантом № 2 висновку експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455: житлову кімнату № 1-6, житлову кімнату № 1-7, котельню № 1-8, сарай за планом "В", погріб літера "Е", фундамент літера "Д", вбиральню літера "З", колодязь з/б кільця літера за планом "І"; виділити в натурі 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель, споруд площею 1 250 кв. м за схемою № 3 межі червоним кольором.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 51/100 частини домоволодіння що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі наступні приміщення у житловому будинку та надвірні будівлі, а саме: житлова кімната 1-6 площею 20,4 кв. м, житлова кімната 1-7 площею 9,8 кв. м, котельня 1-8 площею 6,1 кв. м, сарай "В", фундамент "Д", погріб "Е", вбиральня "З", колодязь з/б кільця "І", а всього по будинковолодінню на загальну вартість 453 461,00 грн.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 49/100 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі наступні приміщення у житловому будинку та надвірні будівлі, а саме: коридор 1-1 площею 5,0 кв. м, ванна 1-2 площею 2,6 кв. м, коридор 1-3 площею 5,6 кв. м, кухня 1-4 площею 10,1 кв. м, житлова кімната 1-5 площею 14,1 кв. м, ганок, гараж "Г", огорожа з/б плити "1", огорожа дерев'яна "2", хвіртка "3", ворота металеві "4", а всього по будинковолодінню на загальну вартість 429 137,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 компенсацію ідеальних часток в будинковолодінні в сумі 12 162,00 грн.

Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести наступні перепланування (будівельно-технічні роботи) вжитловому будинку: влаштувати вхідний дверний проріз замість віконного в приміщення 1-7; розділити перегородкою приміщення 1-7, влаштувавши коридор, сан. вузол; ліквідувати дверний проріз між приміщеннями 1-1 та 1-8, 1-3 та 1-7, 1-3 та 1-6; реконструювати приміщення 1-8 під кухню; змінити розташування котла опалювання в приміщенні 1-8. Розробити проект та виконати інженерне забезпечення кожної квартири відповідно до діючих норм і правил, технічних умов експлуатуючих організацій.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_4 1/2 частку від земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1 250 кв. м, яка розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: Від 1 до 2 межа проходить в східному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 21,51 м. Від 2 до 17 межа проходить в південному напрямку по подвір'ю, зовнішній західній стіні гаража "Г", середині спільної стіни між сараєм "В" та гаража "Г", зовнішній східній стіні сарая "В" - 17,85 м.

При цьому на даній земельній ділянці встановлено земельний сервітут шириною 1 м, площею 3 кв. м для обслуговування співвласнику з часткою 1/2 власної частини господарської будівлі.

Від 17 до 23 межа проходить в східному напрямку по подвір'ю, середині спільної стіни житлового будинку між приміщеннями 1-1 та 1-8, 1-1 та 1-7, 1-3 та 1-7, 1-3 та 1-6, 1-5 та 1-6 - 19,98 м. Від 23 до 27 межа проходить в південному напрямку по зовнішній східній стіні, зовнішній південній стіні житлового будинку, подвір'ю - 19,29 м. Від 27 до 28 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 22,19 м. Від 28 до 9 межа проходить в південному напрямку по подвір'ю - 27,42 м. Від 9 до 10 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 8,25 м. Від 10 до 1 межа проходить в північному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 66,65 м.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_5 1/2 частку від земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1250 кв. м, яка розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: Від 2 до 3 межа проходить в східному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 19,15 м. Від 3 до 8 межа проходить в південному напрямку по існуючій огорожі (поруч), подвір'ю - 63,75 м. Від 8 до 9 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 29,19 м. Від 9 до 28 межа проходить в північному напрямку по подвір'ю - 27,42 м. Від 28 до 27 межа проходить в східному напрямку по подвір'ю - 22,19 м. Від 27 до 23 межа проходить в північному напрямку по подвір'ю, зовнішній південній, зовнішній східній стіні житлового будинку 19,29 м.

На земельній ділянці також встановлено земельний сервітут шириною 1 м, площею 8 кв. м для обслуговування співвласнику з часткою 1/2 власної частини житлового будинку.

Від 23 до 17 межа проходить в західному напрямку по середині спільних стін між приміщеннями 1-5 та 1-6, 1-3 та 1-6, 1-3 та 1-7, 1-1 та 1-7, 1-1 та 1-8, подвір'ю, середині проектної спільної стіни сарая "В" 19,98 м. Від 17 до 2 межа проходить в північному напрямку по зовнішній східній стіні сарая "В", середині спільної стіни між сараєм "В" та гаражем, зовнішній західній стіні гаража "Г", подвір'ю - 17,85 м.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 5 810,12 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що найприйнятнішим для обох сторін є варіант № 2 експертного дослідження від 02 лютого 2016 року № 8455 поділу спірних будинку та земельної ділянки, оскільки він є проведеним з найменшим відхиленням від ідеальних часток і потребує найменших затрат на переобладнання, та погоджений рішенням виконавчого комітету сільської ради.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2017 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; судом не враховано, що відповідно до технічної документації на спірне домоволодіння у період з часу відкриття спадщини до ухвалення рішення у справі в домоволодінні відповідачем у 2013, 2016 роках були проведені зміни і перепланування. Крім того, встановивши у справі земельний сервітут, суд в порушення вказаних вимог, фактично вийшов за межі позову.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не наведено мотивів скасування рішення суду першої інстанції, зокрема не вказано, якою саме технічною документацією спростовано висновок експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455. Змін та перепланувань, на які посилався апеляційний суд у своєму рішенні, відповідачем не здійснювалось, що підтверджено технічним паспортом від 09 серпня 2013 року. Судом не враховано, що відповідач в апеляційній скарзі просив провести поділ домоволодіння за 3 варіантом додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 8637. Проте, апеляційний суд замість того, щоб прийняти рішення по суті спору, без з'ясування фактичних обставин, безпідставно відмовив у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу представник відповідача - ОСОБА_9 зазначала, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції, здійснивши поділ домоволодіння та земельної ділянки відповідно до варіанту 2 висновку експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455, не врахував, що технічна документація, на підставі якої була проведена експертиза, є застарілою та не відповідає фактичному плану будинку; всі перепланування в домоволодінні з 2013 року до 2016 року проводились відповідачем.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - ЦПК України (1618-15) ) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 25 грудня 2014 року державним нотаріусом першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О. В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками по 1/2 частині кожний земельної ділянки 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 22-23).

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року у справі № 369/2434/15-ц визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 19).

Згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року у справі № 369/3666/15-ц визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 73,7 кв. м, житлова площа складає 44,3 кв. м, з відповідними господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 75-79).

Сторони через неприязні стосунки не можуть визначитись з приводу їх спільного користування домоволодінням та земельною ділянкою, тому позивач просив здійснити виділ (поділ) в натурі його частки у цьому майні.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У частинах першій, третій статті 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється власниками за їх згодою. Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455 на розгляд суду було запропоновано два можливих варіанти розподілу спірного житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 93-139).

Як убачається з висновку експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455, дослідження було проведено на підставі технічного паспорта на будинок від 09 серпня 2013 року із натурним обстеженням будинковолодіння в присутності представників сторін

Рішенням виконавчого комітету Бузівської сільської ради від 14 березня 2016 року за № 17 погоджено висновок судової будівельно-технічної експертизи, та надано дозвіл на добудову, переобладнання та перепланування відповідного житлового будинку (т. 1 а. с. 153)

Листом від 22 березня 2016 року № 70 виконувачем обов'язків начальника відділу архітектури та містобудування Києво-Святошинської РДА погоджено представлений варіант розподілу будинку (т. 1 а. с. 155).

Листом Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства від 22 липня 2016 року погоджено висновок судової будівельно-технічної експертизи 02 січня 2016 року № 8455 (т. 2 а. с. 93).

За клопотанням відповідача у зв'язку з поданням ним технічного паспорта від 05 квітня 2016 року та відмінностями в експлікації приміщень у плані житлового будинку у справі було призначено повторну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Згідно з висновком цієї експертизи від 06 липня 2016 року № 8637 на розгляд суду було запропоновано три можливих варіанти розподілу спірного житлового будинку із відступленням від ідеальних часток, та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 1-86).

Як убачається з висновку експертизи від 06 липня 2016 року № 8637, дослідження було проведено на підставі технічного паспорта на будинок від 05 квітня 2016 року із натурним обстеженням будинковолодіння в присутності представників сторін.

Також в матеріалах справи є погодження Бузівською сільською радою та відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА перепланувань, визначених у повторному висновку експертизи (т. 2 а. с. 92, 94).

Суд першої інстанції, посилаючись на погодження висновків судової будівельно-технічної експертизи від 02 лютого 2016 року № 8455 на проведення відповідних перепланувань та добудов з відділом архітектури та містобудування Києво-Святошинської РДА, виконавчим комітетом Бузівської сільської ради, дійшов висновку, що найприйнятнішим для обох сторін є варіант № 2 такого поділу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на технічну документацію на спірне домоволодіння, виходив з того, що у період з часу відкриття спадщини до ухвалення рішення в цій справі, в спірному домоволодінні відповідачем у 2013, 2016 роках було влаштовано зміни і перепланування: замість кухні літ. 1-3 влаштовано спальню літ. 1-4; замість котельні літ. 1-7 - кухню літ. 1-8; закладено вікно у приміщенні веранди літ.1-1 площею 8,0 кв. м та розділено її перегородкою на дві частини, в одній частині влаштовано ванну кімнату літ. 1-2 площею 2,6 кв. м, в іншій - коридор літ.1-1 площею 5.0 кв. м. В результаті загальна площа спірного будинку зменшилася з 74,2 до 73,7 кв. м, а його житлова площа збільшилася з 44,3 до 54,4 кв. м. Крім того, замість сараю літ. Е було влаштовано погріб літ. Е, знесено сараї літера Б і літ. Д, та залишено фундамент літ. Е, збільшено вбиральню літ. З з 1,0 кв. м до 2,1 кв. м, а також знесено частину огорожі № № 5-6 та хвіртку № 7.

Разом з цим, апеляційний суд не вказав, на яку технічну документацію при ухваленні рішення посилався, оскільки позивачем до апеляційного суду було надано технічний паспорт на житловий будинок від 15 липня 2016 року, в якому експлікація є ідентичною з технічним паспортом від 09 серпня 2013 року.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (частина четверта статті 10 ЦПК України 2004 року).

У пунктах 2, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України зазначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Проте, апеляційний суд в порушення норм процесуального права, не дав оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема трьом технічним паспортам на спірний будинок, висновкам судової будівельно-технічної експертизи від 02 січня 2016 року № 8455 та від 06 липня 2016 року № 8637, якими визначено можливість поділу спірного майна на дві частини з відхиленям від розміру ідеальних часток співвласників, та погодженням відповідних перепланувань, не навів мотивів взяття до уваги одних доказів та відхилення інших.

Крім того, не врахував та не надав оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо фактичного поділу спірного домоволодінняв відповідно до варіанту № 3 висновку експертизи від 06 липня 2016 року.

Таким чином, апеляційний суд, встановивши, що між сторонами існує спір з приводу користування домоволодінням та земельною ділянкою, не виконав своїх обов'язків, визначених процесуальним законом (статті 212, 213, 303 ЦПК України 2004 року), не надав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, повно, всебічно й об'єктивно не з'ясував усіх обставин справи, не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення спору, та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки недоліки, допущені судом, не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду суду належить урахувати викладене у цій постанові Верховного Суду, надати відповідну правову оцінку доказам та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.