розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у складі судді Піддубного Р. М.,

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року у складі судді Овсяннікова В. С. позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11352124000 від 28 травня 2008 року в сумі 22 159,83 доларів США, що еквівалентно 177 123 грн 53 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, у січні 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року. Наявність ухвали суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У березні 2018 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2018 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що він як відповідач не подав заяву про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив. У зв'язку з цим він звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, яку було залишено без задоволення. Після цього він оскаржив заочне рішення в загальному порядку. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та вказану ухвалувід 08 грудня 2016 року, внаслідок чого ухвалив незаконне судове рішення, обмеживши його право на доступ до правосуддя - на апеляційний перегляд справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 28 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 29 листопада 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргуна заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з тих мотивів, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення, а оскільки ОСОБА_1 не звертався до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, то подання ним апеляційної скарги на це рішення є передчасним.

Згідно із статтею 228 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час вирішення справи місцевим судом (далі - ЦПК України (1618-15) 2004 року), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення, яка ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року була залишена без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Аналогічні положення закріплені і в частині четвертій статті 287 ЦПК України.

У січні 2018 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2014 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що наявність ухвали суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Проте Верховний Суд не погоджується з цим висновком з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Однак при постановленні оскаржуваної ухвали апеляційним судом не взято до уваги, що в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Тобто заочне рішення до подання відповідачем заяви про його перегляд і те ж саме заочне рішення після залишення такої заяви без задоволення в контексті права відповідача на його оскарження не є одним і тим самим судовим рішенням в розумінні вищенаведених норм процесуального закону.

У рішення від 04 грудня 1995 року у справі "Bellet v. France" ("Белле проти Франції") Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 06 грудня 2007 року у справі "Воловік проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Апеляційний суд Харківської області не врахував наведених норм процесуального права і висновків Європейського суду з прав людини та відмовив у відкритті апеляційного провадження без належних правових підстав, порушивши право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв'язку з викладеним наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Головуючий	В. А. Стрільчук
Судді:	С. О. Карпенко
	В. О. Кузнєцов
	С. О. Погрібний
	О. В. Ступак