розглянув заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року у складі судді Мостової Г. І. у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4, за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що позивач не отримував виконавчий лист за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2013 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 31 січня 2014 року.

Поважними причинами пропуску строку позивач вказує те, що 08 вересня 2015 року працівник ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_5 та 06 листопада 2015 року працівник ПАТ КБ " ПриватБанк" ОСОБА_6 звільнились з роботи, 23 лютого 2016 року після проведення ревізії судових документів, комісія встановила відсутність виконавчого листа у справі № 212/4390/2012, про що складено акт. За заявою від 26 лютого 2016 року після ознайомлення з матеріалами цивільної справи було встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява про видачу виконавчого листа.

Виконавчий лист стягувач отримав лише 24 березня 2016 року. Позивач посилається на те, що час з моменту винесення рішення був витрачений на мирне врегулювання спору і просить поновити строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2016 року у складі судді Ан О. В. у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що доказів мирного врегулювання спору заявник не надав, працівники банку звільнилися після закінчення річного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а відсутність належної організації роботи у ПАТ КБ "ПриватБанк" не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2016 року у складі суддів: Жданкіна В. В., Шемети Т. М., Денишенко Т. О. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що підстав для поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання немає.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Н. В. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2016 року.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що з урахуванням вимог пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню.

У травні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, зокрема з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року.

На підтвердження наявності зазначеної підстави заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2015 року у справі № 6-2713ск15, від 18 червня 2014 року у справі № 6-21038ск14, від 10 травня 2017 року у справі № 6-310/61/16, від 31 березня 2017 року у справі № 2-160/11 та від 06 березня 2017 року у справі № 640/1920/15-ц, в яких, на його думку, зазначена норма процесуального права застосована по-іншому.

Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу до суду касаційної інстанції для розгляду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Верховного Суду України від 05 липня 2017 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з місцевого суду.

У січні 2018 року заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд судового рішення зі справою № 212/4390/2012 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року цивільну справу призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ КБ "ПриватБанк" доводи, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Згідно з частиною першою статті 360-5 ЦПК України 2004 року Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

У справі, яка переглядається, відмовляючи у прийнятті касаційної скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з того, що зазначені судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

На підтвердження підстав подання заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2015 року у справі № 6-2713ск15, у якій суд касаційної інстанції відкрив провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у справі за заявою про поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Також ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року у справі № 6-21038ск14, у якій суд касаційної інстанції на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, якими заяву задоволено та поновлено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2017 року у справі № 2-160/11 суд касаційної інстанції відкрив провадження за касаційною скаргою на ухвали судів першої та апеляційної інстанції у справі за заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, якими заяву задоволено та поновлено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

На підтвердження підстав подання заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року у справі № 640/1920/15-ц, якою суд касаційної інстанції відкрив провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції у справі за заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, якою заяву задоволено та поновлено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Зазначені заявником ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не підтверджують неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

При цьому ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року у справі № 6-310/61/16, у якій суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, та зазначав про те, що суд апеляційної інстанції свій висновок обґрунтував на припущеннях, ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, тому відповідно до статті 338 ЦПК України 2004 року підлягала скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення невідповідності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Так, пунктом 2 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 19 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року), статтею 324 ЦПК України 2004 року, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Аналогічні положення викладені в статтях 353, 389 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України (1618-15) та компетенційну складову у понятті "судом, встановленим законом", Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року у справі "ТОВ "Фірма Верітас" проти України").

Оскільки у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не порушив норм процесуального права та норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, частиною першою статті 360-5 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року відмовити.

Головуючий	В. С. Висоцька
Судді:	А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик