Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання",

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (далі - КП "ЖЕО") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1. Квартира знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює КП "ЖЕО"

У період з 01 серпня 2014 року до 01 жовтня 2016 року ОСОБА_4 свого обов'язку щодо оплати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території не виконувала, внаслідок чого за вищезазначений період утворилась заборгованість в сумі 4179,30 грн.

На підставі вищевикладеного КП "ЖЕО" просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2014 року до 30 вересня 2016 року у сумі 4179,30 грн.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 вересня 2017 року (у складі судді Бучко Т. М.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_4 житлово-комунальних послуг, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь КП "ЖЕО" заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний період відсутні.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП "ЖЕО" заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2014 року до 30 вересня 2016 року у сумі 4179,30 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не є правовою підставою для припинення відповідних нарахувань за надані послуги та не звільняє відповідача від обов'язку по сплаті грошових коштів за фактичне використання цих послуг.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що нарахування заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території було здійснене позивачем за спірний період формально, лише з урахуванням відповідних тарифів, без урахування наданих та фактично отриманих послуг. Апеляційним судом безпідставно не взято до уваги, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, що набрала законної сили, якою зобов'язано виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області повторно розглянути питання щодо затвердження переліку послуг по утриманню будинку АДРЕСА_1 та тарифи на такі послуги за результатом громадських слухань згідно заяви власників квартир цього будинку.

10 листопада 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 20 березня 2002 року рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області житловий будинок на АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Южноукраїнська та закріплено за балансоутримувачем житлового фонду КП "ЖЕО" на праві повного господарського відання.

З 27 червня 2005 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає у ній.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 13 липня 2011 року КП "ЖЕО" визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних житлових будинків м. Южноукраїнська.

21 липня 2011 року між Южноукраїнською міською радою Миколаївської області та КП "ЖЕО" укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Южноукраїнську, відповідно до якого позивач визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

Установлено, що тарифи для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає КП "ЖЕО", та складові тарифів визначені відповідними рішеннями виконавчого комітету Южноукраїнскьої міської ради Миколаївської області.

Позивач надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1, де мешкає та зареєстрована відповідач, що підтверджується актом приймання-передачі технічної та виконавчої документації будинку від 29 вересня 2016 року, актами ремонтних робіт за 2015-2016 роки, листами дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" від 24 лютого 2015 року та від 08 лютого 2016 року.

У частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Установлено, що КП "ЖЕО" надавав відповідачу послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Заборгованість ОСОБА_4 за житлово-комунальні послуги квартири за період з 01 серпня 2014 року до 30 вересня 2016 року становить 4179,30 грн.

На підставі належним чином оцінених доказів, апеляційний суд, правильно виходив з того, що КП "ЖЕО" надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території будинку, в якому знаходиться належна відповідачу квартира АДРЕСА_1, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Отже, наявні правові підставі для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що судом безпідставно не взято до уваги, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, не заслуговують на увагу, оскільки після ухвалення вказаної постанови суду виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області було прийнято нові рішення, про встановлення тарифів та перелік складових послуги, на підставі яких позивач як виконавець послуги нараховував оплату, встановлено вірно апеляційним судом.

Доводи касаційної скарги про те, що підприємством не надано доказів використання відповідачем послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, оскільки такі послуги фактично не надавалися, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів задоволення претензій відповідача щодо ненадання житлово-комунальних послуг.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, які їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.