розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року у складі судді Мазур Н. В. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2017 року у складі суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 15 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 29 700 доларів США з кінцевим терміном повернення 15 листопада 2017 року зі сплатою 12,3 % річних за користування кредитом строком до 15 листопада 2017 року.

ОСОБА_4 належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим станом на 26 березня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 9 943,39 доларів США, з яких: 9 671,99 доларів США - заборгованість за кредитом, 271,40 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом. У зв'язку з порушенням зобов'язань за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 26 березня 2015 року нарахована пеня в сумі7 711 грн 34 коп., з яких: 7 597 грн 35 коп. - пеня за прострочення сплати за кредитом та 113 грн 99 коп. - пеня за прострочення сплати за процентами.

16 грудня 2014 року відповідачу була направлена вимога про погашення простроченої заборгованості, однак остання свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконує, тому ПАТ "УкрСиббанк" просить стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 9 943,39 доларів США, а також 7 711 грн 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитом та витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" за договором про надання споживчого кредиту заборгованість у розмірі 9 671, 99 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 271,40 доларів США, всього 9 943,39 доларів США, що еквівалентно 269 565 грн 30 коп. та 7 597 грн 35 коп. пені за прострочення сплати за кредитом, 113 грн 99 коп. пені за прострочення сплати за процентами, всього 7 711 грн 34 коп., що виникла станом на 26 березня 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2017 року рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з доведеності факту отримання ОСОБА_4 грошових коштів за договором про надання споживчого кредиту та порушення нею термінів повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим вона повинна нести відповідальність, передбачену договором і законом.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, оскільки необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо достовірності підпису відповідача у заяві про видачу готівки.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" зазначило про те, що доводи касаційної скарги зводяться до необхідності оцінки доказів, які не мають значення для вирішення спору та не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Відповідач у судовому засіданні визнала факт підписання кредитного договору, що також підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що 15 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого остання отримала кредит в іноземній валюті у розмірі 29 700 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12,3 % річних, строком повернення до 15 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1.5 вищезазначеного договору сторони домовилися, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 прострочила виконання зобов'язань, у зв'язку з чим 16 грудня 2014 року банк направив на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 1 П від 21 вересня 2015 року та висновку судово-почеркознавчої експертизи № 21792/21793/15-32 від 29 січня 2016 року підписи від імені ОСОБА_4 в оригіналі графіку погашення кредиту (додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11077702000 від 15 листопада 2006 року) виконані самою ОСОБА_4

Установлено, що відповідно до копії меморіального ордеру № 0601328434 від 16 листопада 2006 року кредитні кошти згідно угоди № 1107770200 від 15 листопада 2006 року в сумі 27 500 доларів США перераховані одержувачу ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "УкрСиббанк".

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, встановивши, що основне зобов'язання за кредитним договором від 15 листопада 2016 року ОСОБА_4 належним чином не виконала, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з неї заборгованості за цим договором.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 щодо відсутності доказів отримання нею грошових коштів за вказаним кредитним договором є необґрунтованими, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Так, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відповідно до висновку експертного дослідження від 21 вересня 2015 року, який наданий відповідачем, підписи на першій, другій, третій, четвертій, п'ятій, шостій, сьомій, восьмій, дев'ятій, десятій, одинадцятій сторінках договору про надання кредиту № 11077702000 в графі "Позичальник" виконані ОСОБА_4 Згідно вказаного висновку експертного дослідження та висновку судово-почеркознавчої експертизи № 21792/21793/15-32 від 29 січня 2016 року підписи від імені ОСОБА_4 в оригіналі графіку погашення кредиту (додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11077702000 від 15 листопада 2006 року) виконані самою ОСОБА_4

Відповідно до меморіального ордеру № 0601328434 від 16 листопада 2006 року кредитні кошти, згідно умов договору № 1107770200 від 15 листопада 2006 року, в сумі 27 500 доларів США перераховані одержувачу ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АТ "УкрСиббанк". Перевіривши рух коштів за вказаним рахунком установлено, що ОСОБА_4 отримала зазначені кошти. (т. 1 а. с. 284)

Доводи касаційної скарги про те, що судами необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи є безпідставними виходячи з наступного.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявлялися клопотання про призначення експертизи 23 червня 2015 року, 27 серпня 2015 року, 13 червня 2016 року, 07 вересня 2016 року та 24 листопада 2016 року з підстав наявності сумнівів у тому, що договір про надання споживчого кредиту та інші документи підписані ОСОБА_4, а не іншою особою.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 03 листопада 2016 року призначено судову почеркознавчу експертизу. Клопотання представника відповідача про призначення експертизи від 13 червня 2016 року, 07 вересня 2016 року та 24 листопада 2016 року розглянуті судом першої інстанції із дотриманням вимог статті 168 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах доводів касаційної скарги, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим та апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними за змістом доводам апеляційної скарги, які були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував, тому не потребують додаткового правового аналізу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2017 року залишити без змін.