Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 372/1937/17

провадження № 61-39722св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС.Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Обухівського районного суду Київської області, у складі судді Потабенко Л. В., від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., від 31 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач мотивувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно. Позивач звернулася до Обухівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак 13 травня 2017 року державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 у зв'язку з пропущенням строку подання заяви про прийняття спадщини. У передбачений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу для оформлення заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 На той час позивачу не було відомо, що спадкову справу після смерті ОСОБА_5 було заведено Обухівською районною державною нотаріальною конторою. Внаслідок відсутності інформації про те, що спадкова справа заведена іншим нотаріусом, до якого потрібно подати заяву про прийняття спадщини, а також внаслідок того, що позивач вважала, що вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини, нею було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини стала та обставина, що син позивача отримав травматичні переломи, які призвели до його госпіталізації, а лікування зайняло значний проміжок часу. Відповідач ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, повідомивши нотаріусу, що являється єдиним спадкоємцем померлого.

Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона вчасно в шестимісячний строк подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, але нотаріус, всупереч вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не перевірив наявність заведеної спадкової справи, та не відмовив позивачу у прийнятті заяви.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Судом повно встановлено обставини справи, належним чином досліджені докази та обґрунтовано зроблено висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4просить рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не в повному обсязі досліджено обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення. Судами не було враховано, що спадщина після смерті ОСОБА_5 була на час звернення позивача із заявою до державного нотаріуса та суду оформлена. 06 травня 2017 року відповідачем було отримано свідоцтво на спадщину за законом. Заявник вважає, що у позивача не було перешкод для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини.

У вересні 2018 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направлено до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який мотивовано тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, а прийняті судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Посилання заявника на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про народження від 29 листопада 1973 року НОМЕР_1.

Факт зміни прізвища позивача підтверджено копіями свідоцтв про розірвання шлюбу та копією свідоцтва про шлюб від 16 травня 2008 року НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого повторно Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 304.

08 квітня 2017 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Кравченко Л. Г. із заявою про прийняття спадщини після її батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У подальшому, позивач звернулася до державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

13 травня 2017 року державний нотаріус відмовив позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, оскільки позивач не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та нею був пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України. Одночасно державний нотаріус повідомив, що спадщина після ОСОБА_5 була оформлена спадкоємцем за законом, який спадщину прийняв, сином померлого - ОСОБА_4

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; причини пропуску строку визнані судом поважними.

Відповідно до глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів (пункт 2.1).

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту (пункт 2.2).

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи (пункт 2.4).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права,встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки зазначені останньою причини незначного пропуску такого строку є поважними.

Судами враховано ту обставину, що позивачвчасно в шестимісячний строк подала заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини, однак приватний нотаріус не перевірив наявність заведеної спадкової справи та не відмовив позивачу у прийнятті заяви, не роз'яснив право подачі такої заяви за місцезнаходженням цієї справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин нормиматеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.