Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 569/14778/17

провадження № 61-45772св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - Рівненська міська рада, Релігійна громада Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області, у складі судді Панас О. В., від 15 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Боймиструка С. В.,

Шимківа С. С., Хилевича С. В., від 13 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради, релігійної громади Помісної ЦерквиХристиян Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2017 року з відповіді Рівненської міської ради на адвокатський запит від 02 червня 2017 року № 05-1472 позивачу стало відомо, що рішенням Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 1848 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1600 кв. м (кадастровий номер НОМЕР_1) на розі провулку Шпанівського та вулиці Євгена Коновальця у м. Рівне та вирішено передати земельну ділянку у постійне користування Релігійній громаді Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва і обслуговування молитовного будинку). На вказаній земельній ділянці почались будівельні роботи щодо спорудження молитовного дому. Позивач не погоджується із вказаним рішенням міської ради, оскільки

будь-які громадські слухання з даного питання не проводились, детальний план земельної ділянки на розгляд сесії Рівненської міської ради не подавався. Мешканці вулиць, які межують з цією земельною ділянкою, виступають проти такого будівництва, оскільки воно здійснюється з порушенням норм чинного законодавства України та їх прав. Вважає, що оскаржене рішення Рівненської міської ради було прийнято безпідставно та передчасно, оскільки думку громади з цього питання вислухано не було.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати незаконним рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року

№ 1848 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розі провулку Шпанівського та вулиці Євгена Коновальця у

м. Рівне та передачу її у постійне користування Релігійній громаді Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності оскарженого рішення органу місцевого самоврядування нормам чинного законодавства України. Позивачем не доведено, що він разом із іншими членами територіальної громади у кількості не менше тисячі осіб звертались до міської ради з колективним зверненням з приводу проведення громадських слухань щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня

2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що Рівненська міська рада у межах своєї компетенції прийняла рішення від 27 жовтня 2016 року № 1848, позивачем не доведено порушення його прав оскарженим рішенням органу місцевого самоврядування. Земельні ділянки, на яких розміщені житлові будинки мешканців вулиці Євгена Коновальця та провулку Шпанівського і багатоквартирні будинки мікрорайону Північний, не межують із спірною земельною ділянкою.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій критично оцінили списки з підписами мешканців провулку Шпанівського, вулиць Євгена Коновальця, Степової та мікрорайону Північний та безпідставно не взяли зазначені списки до уваги, не врахувавши, що мешканці категорично проти будівництва молитовного дому поряд з їх місцем проживання. Представником Рівненської міської ради не надано доказів на підтвердження публікації проекту оскарженого рішення органу місцевого самоврядування на сайті міської ради, проте суд прийняв такі доводи відповідача, зазначивши що мешканці мали змогу ознайомитися з таким проектом та подати свої заперечення. Суди дійшли неправильного висновку про безпідставність доводів позивача щодо необхідності проведення громадських слухань з приводу виділення земельної ділянки для будівництва молитовного дому. Апеляційний суд розглянув справу без участі представника позивача.

У відзиві на касаційну скаргу Релігійна громада Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне просить залишити без задоволення касаційну скаргу представника

ОСОБА_2 - ОСОБА_3, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди дійшли правильного висновку про те, що посилання позивача на порушення його прав при розгляді питання щодо відведення спірної земельної ділянки у користування відповідачу є безпідставним.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Під час розгляду справи суди встановили, що рішенням Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 1848 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розі провулку Шпанівського та вулиці Євгена Коновальця у м. Рівне, площею 1600 кв. м (кадастровий номер НОМЕР_1) та передачу її у постійне користування Релігійної громади Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва і обслуговування молитовного будинку).

Постійна комісія з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Рівненської міської ради підтримала проект рішення про відведення земельної ділянки на розі провулку Шпанівський та вулиці Є. Коновальця у м. Рівне, що підтверджується витягом з протоколу засідання № 34

від 10 серпня 2016 року (а.с.67).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 1848 зареєстровано право Релігійної громади Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1600 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, на розі провулку Шпанівський та вулиці Євгена Коновальця у м. Рівне (а.с.63).

Наказом управління містобудування та архітектури від 03 січня 2017 року

№ 07 спірній земельній ділянці присвоєно поштову адресу: м. Рівне, вулиця Є. Коноваця, 21 (а. с.64).

09 червня 2017 року за № 01-81/92 Релігійній громаді Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне видані містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки

(а. с. 65-66).

Відповідно до частини першої, четвертої, тринадцятої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до частини другої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Частинами першою, десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічи з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади

Рішенням Рівненської міської ради від 02 листопада 2001 року № 549 затверджено Статут територіальної громади міста Рівне.

Згідно статті 21 Статуту територіальної громади міста Рівне під час проведення громадських слухань мешканці міста мають право вносити пропозиції та порушувати будь-які питання, вирішення яких належить до відання місцевого самоврядування. Як правило, громадські слухання відбуваються з приводу щорічного звітування міського головою про свою роботу на відкритій зустрічі з громадянами, якщо їх проведення не ініційовано з іншого питання.

Проведення громадських слухань можуть ініціювати: міський голова; Рівненська міська рада або її виконавчий комітет; не менш як тисяча громадян - членів міської територіальної громади з правом голосу, які підписують відповідне колективне звернення.

Встановивши відсутність порушень норм ЗК України (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) при прийнятті Рівненською міською радою рішення від 27 жовтня 2016 року № 1848, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивачем не надано доказів, що він разом із іншими мешканцями міста у кількості, передбаченій Статутом територіальної громади м. Рівне, зверталися до органу місцевого самоврядування із колективним зверненням про ініціювання громадських слухань з приводу відведення спірної земельної ділянки Релігійній громаді Помісної Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників "Молодіжна" м. Рівне. Також не надано доказів того, що зборами громадян за місцем проживання приймались рішення з приводу відведення спірної земельної ділянки, які мали б враховуватись Рівненською міською радою при прийнятті оспореного рішення.

Збір підписів громадян, які заперечують проти зведення молитовного дому, проведений в червні-липні 2017 року. У тексті підписних листів вказано, що будівництво проводиться з порушенням будівельних і технічних норм, без їх згоди. Таких порушень суди в результаті розгляду справи не встановили.

У позовній заяві та у матеріалах справи відсутні посилання позивача на те, які саме права мешканців мікрорайону порушено оскарженим рішенням органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у постійне користування. З урахуванням встановлених обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено порушення його прав оскарженим рішенням органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у постійне користування.

З урахуванням наведеного, оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня

2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта