розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2016 року у складі судді: Ткаченко Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Варенко О. П., Єлізаренко І. А.,

У лютому 2016 року комунальне підприємство "Дніпроводоканал" (далі - КП "Дніпроводоканал") Дніпровської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.

Позовна заява мотивована тим, що воно надає ОСОБА_2, який є власником та проживає і зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 послуги водопостачання, але останній їх не сплачує, тому, станом

на 01 січня 2016 року утворилась заборгованість у зв'язку з непроходженням повірки лічильника холодної води у розмірі 18 955 грн 63 коп., інфляційне збільшення суми боргу складає 8 862 грн 19 коп. та 3 % річних - 1 174 грн 73 коп.,

а всього - 28 992 грн 55 коп.

Посилаючись на ці обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 28 992 грн 55 коп. заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення та судові витрати.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на його думку, повірку лічильника холодної води, який встановлений в його квартирі повинен робити

КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради за власний рахунок, тому нарахування йому заборгованості за ці роки, протягом яких повірка лічильника холодної води не здійснювалася, з розрахунку діючих тарифів та кількості зареєстрованих осіб є неправомірною.

Посилаючись на ці обставини, просив суд зобов'язати КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради провести повірку лічильника холодної води, здійснити перерахунок заборгованості, стягнути з КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на його користь моральну шкоду у розмірі 28 992 грн 55 коп. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня

2016 року у задоволенні позовних вимог КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення заявлені лише до однієї особи, хоча у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано п'ятеро осіб, які є повнолітніми, мають рівні обов'язки по оплаті за комунальні послуги, в тому числі за надані послуги водопостачання та водовідведення (положення статті 64 ЖК Української РСР). КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради не уточнив вимог про солідарне стягнення заборгованості по оплаті послуг, тому відсутні підстави для задоволення цих вимог лише до ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_2 після зняття його лічильника холодної води з 26 березня 2009 року з обліку КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради повірку не здійснив, йому було обґрунтовано здійснено нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення по кількості зареєстрованих у зазначеній квартирі осіб без врахування показів лічильника холодної води.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки у суді першої інстанції не вирішувалось питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, які є зареєстрованими у спірній квартирі і з урахуванням яких здійснено нарахування заборгованості, зазначене є перешкодою до ухвалення апеляційною інстанцією рішення, тобто пред'явлення такого позову без зазначених у ньому цих осіб є передчасним. Після зняття лічильника холодної води з 26 березня 2009 року з обліку, ОСОБА_2 його повірку не здійснив. У спірний період КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради не повинно нести перед ОСОБА_2 відповідальність з відшкодування понесених ним витрат на повірку засобів обліку води.

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у лютому 2017 року, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради відмовити, а його позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги вимоги закону про те, що періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця послуг. Дії КП "Дніпроводоканал" щодо не допуску до експлуатації, зняття з обліку лічильника холодної води, нарахування заборгованості за встановленими нормами споживання є неправомірними діями останнього, які завдали йому моральної шкоди. Судами не взято до уваги його сумлінне виконання обов'язків щодо оплати наданих послуг КП "Дніпроводоканал" протягом 2003-2006 років відповідно до наданих ним квитанцій, припис прокурора міста до КП "Дніпроводоканал" про усунення порушень закону.

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у лютому 2017 року, КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради та у цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог судові рішення залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у житловому приміщенні у таких випадках визначається його власником і обов'язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім, а не перед

КП "Дніпроводоканал", як виконавцем зазначених послуг.

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому воно просило у задоволенні касаційної скарги останнього відмовити.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

10 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та місце реєстрації та довідкою адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (а.с. 6, 16).

Станом на 01 січня 2016 року у вказаній квартирі значиться заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення в сумі 18 955 грн 63 коп. Ця сума була нарахована за період з 26 березня 2009 року, протягом якого повірка лічильника холодної води не здійснювалася, з розрахунку діючих тарифів та кількості зареєстрованих осіб. Разом з інфляційним збільшенням суми боргу

на 8 862 грн 19 коп. та 3 % річних в сумі 1 174 грн 73 коп., сума заборгованості становить 28 992 грн 55 коп. (а.с. 8-12).

Згідно із частиною четвертою статті 319 ЦК України власність зобов'язує.

За змістом статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до положень частини першої, четвертої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у редакції, чинній на час виникнення заборгованості, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Згідно із пунктом 21 цих Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Статтями 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно з договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни) на які, затверджуються уповноваженими органами.

Підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові

від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.

Обґрунтовуючи свої вимоги КП "Дніпроводоканал" посилалось на те, що воно надає ОСОБА_2, який є власником та проживає і зареєстрований у квартирі

№ 483 по проспекту Героїв, будинок № 12, у м. Дніпро, послуги водопостачання, але останній їх не сплачує, тому, станом на 01 січня 2016 року утворилась заборгованість у зв'язку з непроведенням повірки лічильника холодної води у розмірі 28 992 грн 55 коп.

ОСОБА_2 у зустрічних позовних вимогах посилався на те, що повірку лічильника холодної води, який встановлений в його квартирі має виконати

КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради за власний рахунок.

У порушення статей 212- 214, 303, 315 ЦПК України 2004 року суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, не перевірив доводів

КП "Дніпроводаканал" Дніпровської міської ради про те, що солідарний обов'язок усіх членів сім'ї, зареєстрованих у квартирі, виникає у них лише перед власником житлового приміщення. Не зважаючи на те, що позов пред'явлено не до всіх мешканців квартири, не навів мотивів відхилення доводів

КП "Дніпроводоканал" про обов'язок власника вказаного житлового приміщення нести обов'язок по оплаті наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Також суд першої інстанції не встановив чи включені роботи з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Отже, передчасними є висновки судів про недоведеність первісних та зустрічних позовних вимог, які ґрунтуються на припущеннях, що заборонено вимогами частини четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з'ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушеннями норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої

статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня

2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.