Постанова

Іменем України

17 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 742/4083/16-ц

провадження № 61-34246св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

представник позивача - БордовіцинАндрій Іванович,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року у складі судді Короткої А. О. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - ПАТ "Чернігівобленерго") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, щоОСОБА_5 є споживачем електричної енергії, яка постачається ПАТ "Чернігівобленерго" у домоволодіння по АДРЕСА_1

28 березня 2016 року представниками ПАТ "Чернігівобленерго" було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - ПКЕЕН), за зазначеною вище адресою, в результаті якої виявлено порушення пункту 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, відкритим типом прокладання. Місце самовільного підключення виявлено. Електроенергія споживається, засобом обліку не враховується.

Цей факт зафіксовано актом, який був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів та на підставі якого здійснено розрахунок завданих збитків у розмірі 13 785,65 грн.

На підставі вказаного, ПАТ "Чернігівобленерго" просило суд стягнути з ОСОБА_5 вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 13 785,65 грн.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року позов ПАТ "Чернігівобленерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Чернігівобленерго" вартість необлікованої урозмірі 13 785,65 грн та судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на порушення ПКЕЕН відповідач самовільно підключився до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, внаслідок чого ним безобліково споживалась електрична енергія, постачальником якої є позивач. Порушення зафіксовано актом, в якому вказано схему підключення та вид порушення. Розмір збитків, завданих відповідачем енергопостачальнику, розраховано відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно встановивши обставини справи дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем порушено ПКЕЕН, що полягає у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, відкритим типом прокладання, актом про порушення від 28 березня 2016 року встановлено обставини порушення, правильно розраховано суму збитків та з урахуванням цього правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача збитки, спричинені необлікованим споживанням електричної енергії.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії, оскільки складений працівниками позивача акт про порушення ПКЕЕН є неналежним доказом у цій справі, так як в ньому не зазначено інформації щодо конкретних електроустановок чи струмоприймачів, які функціонували внаслідок приєднання до електромережі в обхід засобів обліку, не встановлена кінцева точка споживання.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу, не повідомивши відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості захистити свої права.

У грудні 2017 року ПАТ "Чернігівобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що ОСОБА_5 є споживачем електричної енергії, яка постачається ПАТ "Чернігівобленерго" у домоволодіння по АДРЕСА_1

28 березня 2016 року представниками ПАТ "Чернігівобленерго" в присутності ОСОБА_5 було складено акт про порушення ПКЕЕН, згідно з яким споживачем здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, відкритим типом прокладання. Місце самовільного підключення виявлено, воно знаходиться на ввідних проводах до будинку. Електроенергія споживається, засобом обліку не враховується. Також в акті зазначено, що споживач не допустив на свою територію для складання переліку струмоприймачів, не надав перелік та паспорти усіх наявних струмоприймачів і не забезпечив вимір струму навантаження при включенні всіх наявних струмоприймачів включених на максимальну потужність.

19 квітня 2016 року проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, якою було прийнято рішення, оформлене протоколом № 68, про те, що акт підлягає розрахунку згідно з пунктом 3.5 Методики.

Розрахунком вартості безобліково спожитої електроенергії за актом про порушення ПКЕЕН від 28 березня 2016 року було визначено розмір збитків, спричинених ОСОБА_5 споживанням електричної енергії за період з 29 березня 2015 року до 28 березня 2016 року, за 365 днів, який становить 13 785,65 грн.

Добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач відмовився.

У статті 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що енергія це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У пункті 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Підпунктом 5 пункту 3.1 Методики встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил, зокрема: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.

На підставі вказаного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, з урахуванням положень статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 48, 53 ПКЕЕН, обґрунтовано виходив із того, що факт порушення ОСОБА_5 ПКЕЕН встановлено відповідним актом від 28 березня 2016 року, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані цим порушенням збитки. При цьому судом встановлено, що розрахунок збитків позивачем було проведено з дотриманням вимог Методики.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки судом першої інстанції відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме особисто підписаними повідомленнями про вручення поштового відправлення і розписками (а. с. 23, 26, 29, 45).

Крім того, ОСОБА_5 подавав апеляційну скаргу, при розгляді якої мав процесуальну можливість надати суду належні і допустимі докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, проте цих обставин не довів.

Інші доводи фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк ' 'br'