Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 727/2831/16-ц

провадження № 61-10762св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чернівецька міська рада,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2016 року у складі судді Кирилюк Л. К. та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року у складі суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Міцнея В. Ф.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Чернівецької міської ради про визнання права забудовника житлового будинку по АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що в грудні 2006 року вона розпочала готувати документи для будівництва житлового будинку на земельній ділянці площею 0,05 га по АДРЕСА_1, яка перебувала у її приватній власності. 19 грудня 2006 року нотаріусом посвідчено заяву її сусідки ОСОБА_3 про згоду на будівництво нею житлового будинку.Зазначала, що 22 грудня 2006 року отримала від управління з питань державного пожежного нагляду та 28 грудня 2006 року від Чернівецької міської державної санітарно-епідеміологічної станції дозволи на будівництво житлового будинку. 26 лютого 2007 року Чернівецька міська рада прийняла рішення № 152/3 про надання дозволу на індивідуальне житлове будівництво та виготовлення проектної документації на будівництво, згідно пункту 1.3 якого їй дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці площею 0,05 га по АДРЕСА_1. Після цього вона звернулась в проектну організацію ТОВ "Горизонт ЛТД" за виготовленням робочого проекту на житловий будинок та розпочала будівництво, а до кінця 2007 року двоповерхова будівля була зведена і підключена до електропостачання.

В 2008 році вирішувалось питання про підключення житлового будинку до водопостачання, були виготовлені на її замовлення технічні умови, однак водопостачання будинку не завершено. 10 червня 2008 року Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації звернулось до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з листом про присвоєння незавершеному житловому будинку окремого номеру "6-А", при цьому у даному листі зазначено, що забудовником є вона.12 березня 2016 року вона звернулась до Чернівецької міської ради з листом-заявою, в якому просила визнати її право забудовника на житловий будинок по АДРЕСА_1, однак 28 березня 2016 року вона отримала відмову в задоволенні її звернення, а тому просила позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 11 вересня 2015 року ОСОБА_2 здав в експлуатацію побудований ним в 2010 році будинок, а рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 563/20 від 13 жовтня 2015 року житловому будинку присвоєно поштову адресу "АДРЕСА_1". Після цього реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції 25 листопада 2015 року видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на цей житловий будинок загальною площею 334,4 кв. м, в тому числі житловою площею 113,7 кв. м. Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій зведено житловий будинок, так як відчужила її ОСОБА_2, не замовляла проектну документацію для будівництва будинку, не погоджувала та не оплачувала її виготовлення, не проводила будівництво цього житлового будинку, тому немає підстав для визнання її права забудовника житлового будинку по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 у 2007 році зверталася до ТОВ "Горизонт" із заявою про проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради від 26 лютого 2007 року, яким їй було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці площею 0,0500 га, був розроблений робочий проект житлового будинку по АДРЕСА_1 ТОВ "Горизонт ЛТД". Однак після цього вона не виготовляла проектну документацію на будівництво житлового будинку, не отримувала дозвіл на виконання будівельних робіт, не проводила будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 Таких доказів позивачем не надано. З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, будинок уже зданий в експлуатацію і 25 листопада 2015 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та задовольнити її позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що 07 червня 2007 року ОСОБА_2 придбав у неї частину земельної ділянки, на якій уже був зведений нею будинок за її дозвільними документами. Вказані обставини підтверджуються листом від 23 липня 2007 року в Чернівецький РЕМ про підключення до електропостачання та двома державними органами, які в листі від 10 червня 2008 року визнали її забудовником спірного будинку.

20 лютого 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу призначено до судового розгляду.

27 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, тобто встановлена загальна презумпція правомірності набуття права власності.

Згідно із частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовані характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть буди додані передпроектні роботи.

Відповідно до статей 27-29 вказаного Закону містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; завдання на проектування. Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт, який надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування).

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України).

Суди установили, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 липня 2008 року ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці площею 0,0268 га по АДРЕСА_1 Цим же рішенням внесено зміни до пункту 1.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 лютого 2007 року № 152/3 щодо надання дозволу ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0500 га по АДРЕСА_1, а саме: слова "площею 0,0500 га" замінено словами "площею 0,0232 га", у зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку площею 0,0268 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 червня 2007 року до ОСОБА_2

На підставі цього рішення ТОВ "Горизонт ЛТД" внесло зміни на титульному аркуші робочого проекту, зазначивши замовником проекту ОСОБА_2

11 вересня 2015 року управлінням архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта по АДРЕСА_1-а у м. Чернівці до експлуатації.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13 жовтня 2015 року № 563/20 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1-а у АДРЕСА_1 житловому будинку літ. А загальною площею 333,40 кв. м, вигрібній ямі І, огорожі № 1 та земельній ділянці площею 0,0268, власником яких є ОСОБА_2, у зв'язку із прийняттям до експлуатації та впорядкуванням поштової адреси.

Вказане рішення прийнято виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі поданих ОСОБА_2 дозвільних та погоджувальних документів: декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11 вересня 2015 року, державного акта на право власності на земельну ділянку від 16 квітня 2008 року та листа Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації від 29 вересня 2015 року № 1310.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами процесуального закону, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельних ділянок, на яких побудований житловий будинок під літ. А по АДРЕСА_1 та не здійснювала будівництво цього будинку.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, та на законність судових рішень у справі не впливають.

Відповідно до статті 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик