третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Задоріна ВікторіяВікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_7, на рішення Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2017 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Задоріна В.В., про визнання заповіту нікчемним.

Позовна заява мотивована тим, що 26 листопада 2016 року нотаріусом посвідчено заповіт від імені ОСОБА_8 (сестри позивача) на користь ОСОБА_9 Позивач вважає цей заповіт нікчемним, оскільки ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мала фізичні вади. Заповіт був підписаний вдома у заповідача ОСОБА_10 у присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з істотним порушенням процедури посвідчення, а саме: заповіт підписано ОСОБА_10, яку ОСОБА_8 особисто не уповноважувала. Нотаріус приїхала додому до ОСОБА_8 з готовим надрукованим текстом, у якому були заздалегідь занесені дані всіх учасників. Текст заповіту прочитаний був лише нотаріусом, при цьому, заповідач знаходилася у зовсім іншій кімнаті, куди нотаріус навіть не ходила. ОСОБА_11 є цивільним чоловіком матері відповідача, на користь якої складено заповіт, отже є членом сім'ї відповідача, тому не міг бути свідком.

На підстави викладеного ОСОБА_4 просив визнати нікчемним заповіт від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9, посвідчений 26 листопада 2013 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Задоріною В.В.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16 березня 2017 року (в складі судді Нечипоренко І. М.) позов задоволено. Встановлено нікчемність заповіту від імені ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_9, посвідчений 26 листопада 2013 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В. за реєстровим № 1882. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порушено порядок та форму посвідчення заповіту, а також не підтверджено належними та допустимими доказами особисте прохання заповідача про підписання цього заповіту.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_8 в силу похилого віку, про що зазначено у заповіті, не могла самостійно підписати заповіт, а тому він був підписаний її родичкою ОСОБА_10, у присутності запрошених заповідачем двох свідків, що відповідає встановленому порядку посвідчення заповіту. Заповіт записаний нотаріусом зі слів ОСОБА_8 за її дорученням, прочитаний заповідачем, її дієздатність перевірено. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують заявлені вимоги про визнання вказаного заповіту нікчемним.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_8 не мала наміру вчинити заповіт на користь відповідача. Заповіт був підписаний вдома у заповідача ОСОБА_10 у присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з істотним порушенням процедури посвідчення. У матеріалах справи немає доказів, що підтверджують волевиявлення ОСОБА_8 на вчинення заповіту. ОСОБА_11 не міг бути свідком під час підписання спірного правочину, оскільки він є родичем ОСОБА_9, що суперечить законодавству.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_8 26 листопада 2013 року склала заповіт, яким заповіла все майно ОСОБА_9 Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В. у реєстрі за № 1882 об 11.30 год.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_8, особу якої встановлено, дієздатність перевірено, на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_9 все належне їй майно і у зв'язку з похилим віком, як зазначено у тексті, заповідач не може самостійно підписати заповіт, тому на її прохання і в її присутності текст заповіту підписано ОСОБА_10, а при посвідченні заповіту були присутні запрошені заповідачем свідки: ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Особу ОСОБА_10, яка підписала заповіт у її присутності встановлено, дієздатність перевірено. Заповіт у зв'язку з похилим віком, складено та посвідчено за місцем проживання заповідача на АДРЕСА_1.

Заповіт до підписання зачитано свідками вголос та підписано ними. Цей заповіт на прохання заповідача записаний нотаріусом зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Заповіт записаний нотаріусом зі слів ОСОБА_8 за її дорученням, у її та нотаріуса присутності, текст заповіту підписано ОСОБА_10 Заповіт повністю прочитаний заповідачем до його підписання у присутності запрошених нею свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Особи свідків, які прочитали заповіт уголос до його підписання і поставили на заповіті свої підписи, встановлено, їх дієздатність перевірено.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Частиною першою статті 1257 ЦК України визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 1 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , заповіт особисто підписує заповідач. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.

На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Таким чином, діючим законодавством передбачено випадки, коли заповіт від імені заповідача та за його дорученням може підписати інша особа.

Отже, вирішуючи спір, апеляційний суд, вірно застосував наведені вище положення ЦК України (435-15) , на підставі належним чином оцінених доказів дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний заповіт відповідає внутрішній волі заповідача, складений та посвідчений нотаріусом з дотриманням вимог діючого законодавства і порушень при його посвідченні не встановлено.

Посилання скаржника на те, що оспорюваний заповіт не відповідає волі заповідача, оскільки не підписувався заповідачем, який мав можливість прочитати та власноруч підписати заповіт, є необґрунтованими, спростовуються встановленими обставинами щодо порядку його посвідчення та волі заповідача. Заповіт від імені ОСОБА_8та за її дорученням було посвідчено нотаріусом в присутності двох свідків, які зачитали заповіт вголос і поставили свої підписи на ньому. Відомості про свідків внесено до тексту заповіту, свідки є дієздатними особами та не є членами сім'ї та близькими родичами спадкоємця за заповітом. Заповіт підписано іншою особою в присутності заповідача та за її дорученням, на що вказано в тексті заповіту.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що один зі свідків є близьким родичем ОСОБА_9, оскільки позивачем не доведено вказаних обставин і такі докази у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.