розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Аптечна мережа "Фармація" на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 29 березня 2017 року у складі судді: Кодінцевої С. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Гірняк Л. А., Дрішлюка А. І.,

У 2016 році ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ "АМ "Фармація", треті особи: Червоноармійська сільська рада Болградського району Одеської області, СВК "Кубей", про усунення перешкод у користуванні майном.

ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та Червоноармійської сільської ради про визнання свідоцтва про право на майновий пай та визнання права власності.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_4, шляхом звільнення першого поверху нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. У задоволенні позову ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" відмовлено.

У жовтні 2016 року ПАТ Аптечна мережа "Фармація" звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що після ухвалення рішення судом, у справі відкрилися нові обставини, які не були відомі та не могли бути відомі при розгляді справи по суті, що призвело до ухвалення судом рішення, яке не захистило прав ПАТ "Аптечна мережа "Фармація".

Одеським окружним адміністративним судом 21 липня 2016 року було відкрите провадження у справі за позовом ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" до державного реєстратора Реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи ОСОБА_4 про скасування рішення.

Ознайомившись з матеріалами реєстраційної справи № 801614951214, наявними в справі, виявлено, що як доказ права власності на спірну будівлю ОСОБА_4 надавала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 грудня 2015 року за № 49555955, а підставою реєстрації права власності було свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 04 липня 2014 року, виданого Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області.

Заявник вказував, що майновий сертифікат свідчить про незаконність його видачі ОСОБА_4, оскільки він не містить жодної вказівки на спірну нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, і, крім того, свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 04 липня 2014 року Червоноармійською сільською радою видано з невірним зазначенням паспортних даних ОСОБА_4, вказано, що паспорт видано "Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області", тоді як вірно "Біляївським РВ ГУМВС ".

Також, в матеріалах реєстраційної справи відсутні докази про наявність права власності СВК "Кубей" на майно, яке воно передано у власність ОСОБА_4 Рішення про присвоєння поштової адреси спірній будівлі було прийняте після видачі свідоцтва про право власності на спірну нерухомість за цією адресою, що вбачається з відповідних дат.

Усі ці обставини, на думку ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" мають суттєве значення, оскільки не могли бути підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_4 спірної нежитлової будівлі, що на момент розгляду цивільної справи Болградським районним судом не було відомо ПАТ "Аптечна мережа "Фармація", і тому є підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами для захисту прав заявника.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 29 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2017 року, у задоволенні заяви ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" відмовлено.

Ухвали судів мотивовані тим, що вказані обставини не можуть бути визнані нововиявленими, оскільки, вони існували на момент розгляду справи судом, сторони знали про їх існування, або могли дізнатися про їх існування при належному збиранні доказів.

У червні 2017 року ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" подало касаційну скаргу на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 29 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року вказано, що докази, на які посилається ПАТ "Аптечна мережа "Фармація", є нововиявленими обставинами. Вважає, що суди неналежним чином дослідили докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Для повноти розгляду справи необхідне проведення будівельно-технічної експертизи, яка не була проведена при розгляді справи. Стверджує, що через віддаленість головного офісу відповідача від місця розгляду справи, вони не могли вчасно з'ясувати відомості в реєстраційній справі та надати їх до моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що за наслідками розгляду справи №497/476/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Аптечна мережа "Фармація", треті особи: Червоноармійська сільська рада Болградського району, СВК "Кубей" про усунення перешкод у користуванні майном, та за зустрічним позовом ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" до ОСОБА_4, Червоноармійської сільської ради Болградського району про визнання недійсним свідоцтва про право на майновий пай та визнання права власності, рішенням Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року позов ОСОБА_4 було задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року залишено без змін.

Суди встановили, що вимоги позивача ОСОБА_4 стосувалися права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, а саме: просила суд усунути перешкоди в користуванні цим нежитловим приміщенням, стверджуючи, що воно належить їй на праві власності, шляхом зобов'язання відповідача звільнити перший поверх нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, стверджуючи, що відповідач, створює їй перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні належною їй власністю.

Відповідач (ПАТ "Аптечна мережа "Фармація") звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та Червоноармійської сільської ради Болградського району, в якому просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 04 липня 2014 року, виданий Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на ім'я ОСОБА_4, та визнати за ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" право власності на 1/3 частину нежитлової будівлі, загальною площею 143,1 кв.м по АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що ПАТ "Аптечна мережа "Фармація", відповідно до свідоцтва про право власності, є власником 1/3 частини цього нежитлового приміщення, загальною площею 143,1 кв.м., і тривалий час у цьому приміщення здійснює свою діяльність.

Втім, реєстраційною службою їм відмовлено у реєстрації, оскільки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за іншою особою, а приміщення яке вони займають, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке, на їх думку, з порушенням законодавства при розпаюванні майна СВК "Кубей", було передано ОСОБА_4

При відмові у задоволенні заяви ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" про перегляд рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, суди зробили висновок, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути визнані нововиявленими, оскільки, вони існували на момент розгляду справи судом, сторони знали про їх існування, або могли дізнатися про їх існування при належному збиранні доказів.

Колегія суддів погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилалося ПАТ "Аптечна мережа "Фармація", не є нововиявленими у розумінні статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень), оскільки процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

У зв'язку із цим висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Аптечна мережа "Фармація" про перегляд рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року є правильним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені ухвали постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія