Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго",

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", яка підписана представником Гончаровою Тетяною Сергіївною, на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Базіль Л. В., Пузанової Л. В.,

У березні 2016 року ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі є споживачами електричної енергії, яку товариство постачає в будинок АДРЕСА_1.

19 січня 2015 року представниками Каховського РЕЗ і ЕМ за цією адресою встановлено безоблікове користування електричною енергією шляхом монтажу нульового проводу внутрішньобудинкової проводки сусіднього будинку АДРЕСА_1 та монтажу зазначеного проводу внутрішньобудинкової проводки будинку АДРЕСА_2, про що був складений відповідний акт та нараховані збитки у вигляді вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок цього порушення у розмірі 13 239,55 грн.

Посилаючись на те, що в добровільному порядку вартість необлікованої електричної енергії відповідачами не відшкодовано, позивач просив: стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ "Херсонобленерго" збитки в розмірі 13 239,55 грн; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ "Херсонобленерго" сплачений судовий збір.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що виявлений лише факт порушення правил користування електроенергією та самі по собі документи, які надані суду, не тягнуть за собою будь-яких наслідків, у зв'язку з порушенням процедур, визначених законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" відхилено. Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі в справі ОСОБА_7 як власника об'єкта споживача щодо якого встановлені порушення Правил користування електричною енергією для населення, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити це порушення.

У травні 2017 року ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" подало касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що при перевірці встановлено факт безоблікового користування електричною енергією з боку відповідачів, тому вони повинні відшкодувати завдані збитки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 19 січня 2015 року, здійснюючи перевірку дотримання споживачами Правил користування електричною енергією для населення, позивач виявив у будинку АДРЕСА_2 безоблікове користування електричною енергією шляхом монтажу нульового проводу внутрішньобудинкової проводки сусіднього будинку АДРЕСА_1 та монтажу нульового проводу внутрішньобудинкової проводки будинку АДРЕСА_2.

Факт виявлення порушень оформлено актом про порушення, який підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_8, складений за участі ОСОБА_4, в присутності ОСОБА_5 як із споживачем або уповноваженою ним особою.

Суди встановили, що акт про порушення Правил користування електричною енергією від 19 січня 2015 року розглядався комісією з розгляду актів, утвореною позивачем як енергопостачальником, і розрахунок збитків по акту було складено відносно ОСОБА_4

Суди встановили, що власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 18 грудня 1999 року, є ОСОБА_7

За інформацією, наданою позивачем, договір про користування електричною енергією від 27 жовтня 2006 року, укладений з ОСОБА_4, проте, за висновком судово-почеркознавчої експертизи від 06 жовтня 2016 року, підписи в договорі виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

При відмові у задоволенні апеляційної скарги апеляційний суд зробив висновок, що саме власник або наймач, що перебуває у договірних правовідносинах із енергопостачальником та несе відповідальність за порушення правил користування електроенергією. Власник або наймач є відповідальною особою за збитки, завдані енергопостачальнику в результаті безоблікового використання електроенергії, що подається у належні йому на праві власності чи користування об'єкти споживача. Проте ОСОБА_7, як власник житлового будинку щодо якого встановлені порушення Правил користування електричною енергією для населення не залучений до участі в справі.

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Втім, судом першої інстанції, в порушення статей 33, 130 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) не вирішено питання щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, а апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки.

ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" не позбавлене можливості повторно звернутися до суду першої інстанції з позовом, вказавши всіх осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Хоча апеляційний суд й не скасував рішення суду першої інстанції, про те це не вплинуло на прийняття правильного по суті та законного рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Оскільки оскаржене рішення залишається без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", яка підписана представником Гончаровою Тетяною Сергіївною, залишити без задоволення.