Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 183/7939/14

провадження № 61-823св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції, Новомосковська районна державна адміністрація,

треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Казак Ірина Юріївна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець Ксенія Олександрівна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 - на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року у складі судді Городецького Д. І. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, Новомосковської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_6., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу КазакІ. Ю., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О., про визнання недійсним та скасування свідоцтва, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії, витребування нерухомого майна, визнання права власності на земельну ділянку.

На обґрунтування позову зазначено, що 27 грудня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу № 2401 ВРЕ 111124 він придбав у ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0, 2436 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Разом з тим, 29 липня 2014 року зазначену земельну ділянку було продано на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Казак І. Ю. за реєстровим № 587, про що 29 липня 2014 року надано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24885556, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14775206 від 29 липня 2014 року.

Спірна земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний № 24610977 від 23 липня 2014 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 липня 2014 року за реєстраційним № 413779112232. Зазначене свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 отримала на підставі рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 3-21/У від 25 квітня 2008 року "Про передачу у власність для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акта про право власності на земельну ділянку на території АДРЕСА_1". Цим же рішенням Піщанської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку загальною площею 0, 2436 га на території с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14 серпня 2014 року ОСОБА_3 продав по ? частині земельної ділянки площею 0, 2436 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зазначений договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О., реєстровий № 1785. На підставі вказаного договору 14 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О. здійснено реєстрацію нерухомого майна за № 15149105.

У подальшому земельна ділянка площею 0, 2436 га, кадастровий номер НОМЕР_1, була розділена на дві земельні ділянки - кадастровий номер НОМЕР_3 та кадастровий номер НОМЕР_6.

Зазначав, що він договорів купівлі-продажу чи інших правочинів щодо відчуження земельної ділянки не вчиняв, тому належне йому майно незаконно вибуло з його володіння. 28 липня 2015 року Піщанською сільською радою надано відповідь на його звернення щодо отримання земельної ділянки ОСОБА_11, згідно з якою жодних рішень про виділення земельної ділянки чи передачі її у власність ОСОБА_2 Піщанською сільською радою не приймалося, висновки, що містяться в матеріалах проектної документації, не складалися відповідними органами і фактично є підробленими. Наведені обставини свідчать про те, що проект землеустрою щодо складення документів, які посвідчують право на земельну ділянку та її передачу у власність ОСОБА_2 на території АДРЕСА_1 загальною площею 0, 2436 га, ніколи не складався та не затверджувався рішенням Піщанської сільської ради.

Виходячи з наведеного та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний № 24610977 від 23 липня 2014 року на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 23 липня 2014 року за реєстраційним № 413779112232;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 29 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 14 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку;

- зобов'язати реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління юстиції вчинити такі дії: скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку; виключити записи про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку; виключити запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень; скасувати рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на ? частину земельної ділянки; скасувати рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на ? частину земельної ділянки; виключити запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень; виключити запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень;

- витребувати з володіння ОСОБА_4 ? частину земельної ділянки площею 0, 2436 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1;

- витребувати з володіння ОСОБА_5 ? частину земельної ділянки площею 0, 2436 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1;

- витребувати з володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 1218 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1;

- витребувати з володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 1218 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1;

- визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1;

- зобов'язати реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління юстиції поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний № 24610977 від 23 липня 2014 року, на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 23 липня 2014 року за реєстраційним № 413779112232. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 29 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0, 2436 га, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Визнано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 2436 га, яка складається із: земельної ділянки площею 0, 1218 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, земельної ділянки площею 0, 1218 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_6. Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 1218 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1. Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 1218 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, придбавши спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу та отримавши державний акт на неї, ОСОБА_1 не зареєстрував право власності на землю. Проте це не позбавляє його права зареєструвати власність, тому дії щодо відчуження спірної земельної ділянки іншими особами, що отримали землю у власність незаконно, порушує права позивача. Згідно відповіді Піщанської сільської ради від 28 вересня 2015 року № 632/02-24, жодних рішень щодо виділення земельної ділянки чи передачі її у власність ОСОБА_2 Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області не виносилось. Суд приходить до переконання, що висновки, що містяться в матеріалах проектної документації щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_2, фактично є підробленими, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не складався та не затверджувався рішенням Піщанської сільської ради. Оскільки у ОСОБА_2 не виникло право власності на спірну земельну ділянку, вона не мала права нею розпоряджатися, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу землі між нею та ОСОБА_3 суперечить вимогам ЦК України (435-15) й підлягає визнанню недійсним. Оскільки судом встановлена правомірність набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1, вказане право позивача оспорюється та не визнається відповідачами, суд вважає за необхідне захистити права позивача, визнавши за ним право власності на спірну земельну ділянку, а оскільки належна йому земельна ділянка розподілена на дві, то право власності необхідно визнати на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6. ОСОБА_1 як власник земельної ділянки має право витребувати спірну земельну ділянку у добросовісних набувачів, оскільки майно вибуло з володіння не з його волі, в зв'язку з чим, визнання наступних договорів відчуження майна недійсними не вимагається. У разі, коли правочин, який був підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнається недійсним, скасування державної реєстрації не передбачено, а реєстрація проводиться за попереднім (чи новим на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно. В зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що спір між позивачем та Управлінням Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції та Новомосковською районною державною адміністрацією взагалі відсутній, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог до зазначених відповідачів належить відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_12 на те, що до суду не було надано жодних доказів на підтвердження права власності позивача на майно, апеляційний суд відхилив, посилаючись на те, що до матеріалів справи долучено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_10, на підставі якого ОСОБА_1 придбав земельну ділянку. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського міськрайонного округу Ріхтер Н. В. та зареєстровано в реєстрі правочинів за № 2401. Право власності ОСОБА_10 підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5, зареєстрованим у державному реєстрі прав власності 16 грудня 2010 року за № 01-10-126-01955. Надана представником ОСОБА_4 відповідь Піщанської сільської ради від вересня 2017 року щодо відсутності рішення про виділення ОСОБА_10 земельної ділянки не може бути підставою для скасування рішення, оскільки надане до апеляційного суду в порушення частини другої статті 303 ЦПК України 2004 року. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що права на отримання земельної ділянки у ОСОБА_2 не виникло, а відтак і права передавати вказану земельну ділянку у власність третім особам, оскільки при оформленні правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку були порушені норми статей 116, 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не складався та не затверджувався рішенням Піщанської сільської ради, крім того, Піщанською сільською радою не приймалося рішення щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 рокудо Верховного Суду, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 - просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що судом не встановлені обставини передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_10 Рішення Піщанської сільської ради від 29 грудня 2007 року № 7-55/V, вказане у державному акті як підстава його видачі ОСОБА_10, вказаним органом місцевого самоврядування не приймалося. Крім того, ОСОБА_10 не зареєструвала своє право власності на землю. У власність ОСОБА_2 земельну ділянку передано за рішенням ради від 25 квітня 2008 року № 3-21/V, а суд здійснив запит до ради щодо існування рішення № 3-21/ VІ, тобто наявність рішення про передачу землі ОСОБА_2 належним чином не перевірено.

ОСОБА_4 у касаційній скарзі, поданій у січні 2018 рокудо Верховного Суду, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, ухвалив рішення на підставі документів, які не стосуються предмету спору між сторонами. Рішення Піщанської сільської ради про передачу ОСОБА_10 у власність земельної ділянки не приймалося, у неї право власності на спірну земельну ділянку не виникло, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_10, є підробкою, тому правочин щодо відчуження нею земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Суди установили, що за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2010 року № 2401ВРЕ111124 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0, 2436 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського міськрайонного нотаріального округу Ріхтер Н. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2401.

Належну ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0, 2436 га, надану для обслуговування житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, 29 липня 2014 року було продано на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Казак І. Ю. за реєстровим № 587.

Спірна земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 24610977 від 23 липня 2014 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 липня 2014 року за реєстраційним № 413779112232. Зазначене свідоцтво ОСОБА_2 отримала на підставі рішення Піщанської сільської ради № 3-21/V від 25 квітня 2008 року, яким також затверджено проект землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку загальною площею 0, 2436 га на території с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України(в редакції чинній на час розгляду справи), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

ОСОБА_1 набув спірну земельну ділянку у власність за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2010 року, який не визнано в судовому порядку недійсним, а тому в силу змісту статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину він є правомірним та зберігає правові наслідки, передбачені ним, поки не доведено інше. У зв'язку з наведеним колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що набуття спірної земельної ділянки ОСОБА_14 та її подальше відчуження порушує права ОСОБА_1

Обставини дотримання порядку набуття земельної ділянки у власність у порядку приватизації попереднім власником - ОСОБА_10 - в межах позову ОСОБА_1 не входять до предмета доказування, оскільки права позивача на земельну ділянку виникли з договору купівлі-продажу від 27 грудня 2010 року, дійсність якого не оспорена.

Статтею 116 ЗК України (тут і далі у редакції станом на 25 квітня 2008 року) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За змістом частин першої, другої та десятої статті 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

За змістом частини третьої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на 23 липня 2014 року) для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти нерухомості документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об'єктами, можуть також вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Таким чином, видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку без визначеної законом (частина перша статті 116 ЗК України) підстави є неправомірною.

Згідно відповіді Піщанської сільської ради від 28 вересня 2015 року рішень щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 рада не приймала, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про недійсність та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний № 24610977 від 23 липня 2014 року.

Оскільки у ОСОБА_2 не виникло право власності на спірну земельну ділянку, вона не мала повноважень на розпорядження нею, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу землі між нею та ОСОБА_3 суперечить вимогам статей 203, 215 ЦК України й підлягає визнанню недійсним.

Проте не можна погодитися із висновками судів щодо задоволення позову в частині визнання права власності на землю за ОСОБА_1 та витребування землі на його користь.

Визнаючи право власності на землю за ОСОБА_1 суди виходили із того, що право власності позивача на спірну земельну ділянку оспорюється та не визнається відповідачами, а тому суд вважає за необхідне захистити права позивача, визнавши за ним право власності на спірну земельну ділянку, а оскільки належна йому земельна ділянка розподілена на дві, то право власності необхідно визнати на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6.

Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 182 ЦК України (у редакції, чинній станом на 27 грудня 2010 року) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній станом на 27 грудня 2010 року) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , а тому підстави для захисту цього права в судовому порядку за статтею 392 ЦК України відсутні.

Крім того, згідно інформаційного листа Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року (т. 4, а. с. 13) земельна ділянка площею 0,2436 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрована за ОСОБА_10 31 грудня 2012 року.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, позов про витребування майна за статтею 388 ЦК України може пред'явити власник цього майна, а ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не зареєстрував, тому не має повноважень на витребування землі від ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З урахуванням викладеного, у позові в частині визнання права власності на землю за ОСОБА_1 та витребування землі на його користь необхідно відмовити на підставі статті 412 ЦПК України. В іншій частині судові рішення залишаються без змін за статтею 410 ЦПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування землі від ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у цій частині позову відмовити.

В іншій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик