розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року у складі судді Шмадченко С. І. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року у складі суддів: Котелевець А. В., Колтунової А. І., Швецової Л. А.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 червня 2013 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року у розмірі 2 690 906 грн 51 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 1 345 453 грн 25 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2008 року у розмірі 289 169 грн 31 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 144 584 грн 65 коп. Вирішено питання про судові витрати.

На виконання вказаного рішення, 14 серпня 2014 року уповноваженому працівнику ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було видано виконавчий лист у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року в сумі 2 690 906 грн 51 коп. та пені за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у сумі 1 345 453 грн 25 коп. Однак, виконавчий лист на виконання до відділу примусового виконання рішень не був пред'явлений, що підтверджується листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.03 лютого 2017 року начальником відділу претензійно-позовної роботи управління Північно-Східного регіону Дирекції із збору проблемної заборгованості ТОВ "Факторинг Україна" Нечитайло Л. О. та юристконсультом даного відділу Збицькою Е. П. було складено акт, яким зафіксовано відсутність у відділі оригіналу виконавчого листа Київського районного суду м. Харкова щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Відсутність у стягувача оригінала виконавчого листа унеможливлює заявнику звернутися до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Отже підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата виконавчого листа.

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 2018/1446/2012 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № МL 700/914/2007 від 09 жовтня 2007 року в сумі 2 690 906 грн 51 коп., пені за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у сумі 1 345 453 грн 25 коп. та поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, які можна вважати об'єктивно непереборними та незалежними від волевиявлення стягувача, такими, що дійсно пов'язані з істотними перешкодами для своєчасного подання виконавчого листа до органів державної виконавчої служби понад чотирьох років. Також не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску річного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягувачем як в суді першої, так і апеляційної інстанції було наведено належні та беззаперечні докази того, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 не було виконане, виконавчий документ було втрачено, що підтверджується відповідними документами, проте судом було безпідставно відмовлено у задоволенні заяви. Відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично позбавляє заявника здійснити виконання судового рішення.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив про те, що оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню. Заявником не доведено належними доказами втрату оригіналу виконавчого листа, відсутність виконавчого провадження на виконанні у виконавчій службі не є підтвердженням втрати виконавчого листа. Також, суд обґрунтовано відмовив у поновленні строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який сплив 25 червня 2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року у прийнятті касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року у частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "ОТП Банк", ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про захист порушеного права споживача та визнання кредитних договорів недійсними, зустрічним позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовлено.

23 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 червня 2013 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року у розмірі 2 690 906 грн 51 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 1 345 453 грн 25 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2008 року у розмірі 289 169 грн 31 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 144 584 грн 65 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до суду було подано заяву про отримання виконавчих листів, які отримані представником 30 серпня 2013 року.

Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження за заявою стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" Київським відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 13 вересня 2013 року було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 Також управлінням Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області 20 березня 2014 року було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Згідно листа-повідомлення управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 не зареєстровано.

Відповідно до частини першої та другої статті 370 ЦПК України2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Згідно із частиною першою статті 371 ЦПК України2004 року стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 60 ЦПК України2004 року встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про видачу дубліката виконавчого листа, суди виходили із того, що заявником не надано належних і допустимих доказів втрати виконавчого листа. Акт від 03 лютого 2017 року, складений ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не є належним підтвердженням втрати виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки заявником не надано доказів передачі виконавчого листа до виконання та не наведено обставин, за яких він міг бути втраченим, у зв'язку із чим відсутні підстави вважати, що виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Харкова, було втрачено.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, оскільки дублікат виконавчого листа видається у разі втрати оригіналу виконавчого листа на підставі доказів, що підтверджують його втрату.

Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають. При вирішенні вказаної справи суди повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.