Постанова
Іменем України
07 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 242/977/15-ц
провадження № 61-6668 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Висоцької В. С., Лесько А. О., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
відповідач - ОСОБА_6,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лама",
розглянув у порядку письмового провадження справу, відкриту за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_6, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лама", про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", ОСОБА_7, на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року, ухвалене суддею Моцним О. С., та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: Краснощокової Н. С., АзевичаВ.Б., НовосядловоїВ. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 14 березня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулось до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_6, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лама" (далі - ТОВ "Лама"), про стягнення заборгованості.
2. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року скасовано заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 травня 2015 року, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
3. Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум") та ТОВ "Лама" був укладений кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 доларів США строком до 26 березня 2007 року із сплатою 13% річних (далі - кредитний договір від 27 березня 2006 року).
4. В подальшому додатковими угодами, зокрема № 1 від 25 квітня 2006 року, № 3 від 04 серпня 2006 року, № 5 від 26 березня 2007 року, № 6 від 26 березня 2008 року, від 17 квітня 2009 року, від 06 квітня 2010 року, від 23 квітня 2010 року, від 27 травня 2010 року, від 21 квітня 2011 року, від 23 березня 2012 року, від 23 квітня 2013 року, від 26 грудня 2013 року в кредитний договір від 27 березня 2006 року вносились зміни та доповнення. Зокрема, згідно із договором від 26 грудня 2013 року про внесення змін до кредитного договору від 27 березня 2006 року сторони дійшли згоди реструктурувати кредитну заборгованість та викласти пункт 1.2 цього договору у новій редакції, яка передбачає, що позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 28 лютого 2014 року, зобов'язується погашати заборгованість за кредитом відповідно до наступного графіка погашення заборгованості за кредитом (зменшення кредитного ліміту): 31 січня 2014 року -250 000,00 доларів США, 28 лютого 2014 року - 550 000,00 доларів США.
5. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27 березня 2006 року між зазначеним банком та ОСОБА_6 21 квітня 2011 року був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_6 поручився перед кредитором за належне та своєчасне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за відповідним кредитним договором (далі -договір поруки від 21 квітня 2011 року). Згідно умов договору поруки від 21 квітня 2011 року поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. 23 березня 2012 року та 23 березня 2013 року були укладені додаткові угоди до договору поруки від 21 квітня 2011 року.
6. Банк виконав зобов'язання за кредитним договором 27 березня 2006 року та надав позичальнику кредитні кошти згідно з його заявами, що підтверджено меморіальними ордерами (а. с. 26-48).
7. Позичальник зобов'язання щодо погашення кредитних коштів та сплати процентів виконував не належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість (згідно з розрахунком - а. с. 19-25) у сумі 907 100,00 доларів США та 2 309 442,95 грн, яка складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 800 000,00 доларів США та простроченої заборгованості по нарахованим процентам - 107 100,00 доларів США, суми пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами -2 309 442,95 грн.
8. 05 червня 2014 року на адресу поручителя було направлено письмову вимогу про виконання зобов'язань позичальника (а. с. 57), яка не виконана, заборгованість не погашена. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 27 березня 2006 року у вказаному розмірі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року у задоволенні позову ПАТ"Банк Форум" відмовлено.
10. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до останньої редакції кредитного договору від 27 березня 2006 року станом на 26 грудня 2013 року позичальник був зобов'язаний погашати кредит за цим кредитним договором згідно встановлено графіку (пункт 1.2 цього кредитного договору), який передбачає погашення 800 000,00 доларів США: 250 000,00 доларів США в період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року, а 550 000,00 доларів США в період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року.
11. 23 березня 2012 року позивачем та відповідачем договір поруки від 21 квітня 2011 року був затверджений у новій редакції, яка, зокрема, передбачала набрання цим договором чинності з моменту його укладення сторонами та його дію до повного виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором від 27 березня 2006 року (в актуальній редакції) та цим договором поруки.
12. За змістом частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі позначення цього документу у редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов'язків, - ЦК України (435-15) ) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі не встановлення такого строку порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
13. Умови договору поруки про її дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не означають установлення строку припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
14. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду України, (далі - ВСУ) викладеному у його постанові від 03 лютого 2016 року (провадження № 6-1599цс15), який має враховуватись судом відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (далі позначення цього документу у редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції та апеляційним судом, за умови однаковості положень такої редакції, - ЦПК України (1618-15) 2004).
15. Вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки. Тому, навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право. Це відповідає правовим висновкам ВСУ, викладеним у постанові від 17 вересня 2014 року (провадження № 6-6цс14).
16. Умова договору поруки 21 квітня 2011 року в редакції від 23 березня 2012 року (пункт 5.9) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором від 27 березня 2006 року (в актуальній редакції) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягає застосуванню частина четверта 4 статті 559 ЦК України, яка передбачає, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
17. У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Це відповідає правовим висновкам ВСУ, викладеним у постанові від 19 березня 2014 року (провадження № 6-20цс14).
18. У разі пред'явлення банком вимог до поручителя за період, який є більшим, ніж шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, в силу частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами такого шестимісячного строку. Це відповідає правовим висновкам ВСУ, викладеним у постанові від 17 вересня 2014 року (провадження № 6-53цс14).
19. На підставі викладеного, суд вирішив, що порука ОСОБА_6 припинилася відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки ПАТ "Банк Форум" звернулось до суду з пропущенням шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя, який рахується з 31 січня 2014 року та 28 лютого 2014 року, тобто поза межами строку, передбаченого законом, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
20. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року апеляційна скарга позивача відхилена, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року залишене без змін.
21. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції є вірними, вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
22. Посилання позивача на те, що договором поруки від 21 квітня 2011 року був встановлений строк припинення поруки, якщо кредитор протягом одного року від дати настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором від 27 березня 2006 року не пред'явить вимогу до поручителя безпідставні. Додатковим договором від 23 березня 2012 року позивач та відповідач виклали договір поруки від 21 квітня 2011 року у новій редакції, яка, на відміну від первісної редакції, не містить розділу "Припинення поруки" та положень про річний строк припинення поруки. Натомість нова редакція від 23 березня 2012 року відповідного договору поруки містить пункт 5.9, яким визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладання та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором від 27 березня 2006 року (в актуальній редакції) та цим договором поруки.
23. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене його спливом припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Відповідний правовий висновок зазначений ВСУ у його постанові від 20 квітня 2016 року (провадження № 6-2662цс15).
24. Отже, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25. У липні 2016 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.
26. У касаційній скарзі позивачпросить скасувати рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року, ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
27. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - ЦПК України (1618-15) ) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України (1618-15) , передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України (1618-15) .
28. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29. 07 лютого 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.
30. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
31. Відповідно до частини тринадцятоїстатті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
32. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. Доводи касаційної скарги позивача фактично повторюють доводи його апеляційної скарги.
34. Позивач також вказує на те, що відповідно до пункту 24 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) (далі - Постанова ПВССУ № 5) пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
(2) Позиція інших учасників справи
35. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Згідно з частиною першою статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
37. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
38. Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Частина друга цієї статті передбачає, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
39. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
40. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
(1.1) Щодо припинення поруки
41. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (частина друга статті 10 ЦПК України 2004).
42. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК (1618-15) України 2004 (частина 3 статті 10 ЦПК України 2004).
43. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (абзац другий частини першої статті 360-7 ЦПК України 2004).
44. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
45. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
46. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).
47. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК України).
48. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (абзаци третій та четвертий пункту 24 Постанови ПВССУ № 5).
49. Пункт 5.9 договору поруки від 21 квітня 2011 року в редакції станом на 23 квітня 2013 року передбачає, що цей договір поруки набирає чинності з моменту його укладення позивачем та відповідачем та діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором від 27 березня 2006 року (у чинній редакції) та цього договору поруки. Пункт 4.1. договору поруки від 21 квітня 2011 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не є чинним на момент його звернення як до поручителя з вимогою про погашення відповідного боргу, так і до суду з відповідним позовом.
50. Позивач звернувся з позовом до суду 14 березня 2015 року відповідно до інформації на конверті, у якому було надіслано позов до суду першої інстанції (а. с. 64).
51. Направлення/вручення поручителю кредитором вимоги про погашення боргу не змінює строку дії поруки та права кредитора пред'явити позов до поручителя також в рамках цього строку. Зазначене відповідає змісту правових висновків ВСУ, викладених у його постановах від 17 вересня 2014 року (провадження № 6-6цс14), від 17 вересня 2014 року (провадження № 6-53цс14) та від 20 квітня 2016 року (провадження № 6-2662цс15).
52. Неповне цитування позивачем змісту пункту 24 Постанови ПВССУ № 5 не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Натомість опущений позивачем повний зміст цього пункту Постанови ПВССУ № 5 лише підтверджує правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо вирішення цієї справи.
53. Інші доводи позивача, які повторюють його доводи, викладені в апеляційній скарзі, були належним чином оцінені судом апеляційної інстанції і не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
54. Враховуючи зазначене, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та задоволення позовних вимог позивача.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(2.1) Щодо суті касаційної скарги
55. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частини перша та друга статті 410 ЦПК України).
56. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Банк Форум", а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року без змін.
(2.2) Щодо судових витрат
57. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
58. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
59. За результатом касаційного розгляду вимоги позивача не підлягають задоволенню, отже на нього покладається судовий збір за подання касаційної скарги. Інші учасники справи не заявляли до відшкодування судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) ,
Постановив:
1. Залишити без задоволення касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум".
2. Залишити без змін рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року.
3. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. О.Лесько
В. В.Пророк
В. М. Сімоненко
І.М. Фаловська