Постанова
Іменем України
07 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 333/8854/15-ц
провадження № 61-16103ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_4
позивач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_4, ОСОБА_3
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року у складі судді Кухар С.В.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), ОСОБА_4, в якому просила суд припинити дію договору поруки.
Позов обґрунтовано тим, що договір поруки фактично не містить даних про строк його виконання. Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами. Оскільки умови кредитного договору у вказаній справі передбачають повернення кредиту саме періодичними платежами, тому відповідний позов має бути пред'явлений у межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу.
З зустрічним позовом до суду звернулось ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зустрічний позов обґрунтовано невиконанням ОСОБА_4 перед банком зобов'язання взятого за кредитним договором ML-200/815/2008 від 18 січня 2008 року. Між ОСОБА_3 та банком укладено договір поруки №SR-200/815/2008, за умовами якого, відповідач зобов'язалась відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань за кредитним договором.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, зустрічний позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року залишено без руху.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику.
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, як таку що перешкоджає подальшому розгляду справи.
25 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за цією касаційною скаргою.
18 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначено справу до розгляду.
03 квітня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15)
у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм процесуального закону.
Ухвалу суду про залишення його апеляційної скарги без руху він отримав 17 лютого 2017 року. 20 лютого 2017 року відправив на адресу суду апеляційної інстанції рекомендованим листом усунені недоліки, які були отримані судом 23 лютого 2017 року.
Незважаючи на усунені недоліки у межах наданого йому судом п'ятиденного строку, суд апеляційної інстанції 22 лютого 2017 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року залишено без руху.
Надано строк терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали суду для надання суду апеляційної інстанції оновленої апеляційної скарги, та її копій, а також доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 14 856,44 грн, у межах строку наданого судом.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що ним не сплачено судовий збір за апеляційну скаргу, така не відповідає вимогами пункту 5 частини другої статті 295 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_4, суд виходив з того, що зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали заявник отримав 16 лютого 2017 року, однак у призначений судом строк вимоги ухвали не виконав, недоліки скарги не усунув.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Статтею 3 ЦПК України 2004 року визначено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів статті 121 ЦПК України 2004 року, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Позаувагою суду апеляційної інстанції залишилася та обставина, що згідно зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення вручене ОСОБА_4 16 лютого 2017 року, а штемпель поштового відділення датований 17 лютого 2017 року (а.с.203).
Із доданої до касаційної скарги роздруківки витягу з реєстру поштових відправлень Укрпошти вбачається, що датою отримання ОСОБА_4 ухвали є 17 лютого 2017 року.
20 лютого 2017 року ОСОБА_4 на виконання ухвали суду направив на адресу апеляційної інстанції усунення недоліків, які отримано 23 лютого 2017 року (а.с.233).
Згідно з розділом ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 (z0173-14)
, визначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема, між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не враховано строк отримання ухвали суду заявником, строки пересилання поштових відправлень, не взято до уваги строк, наданий судом ОСОБА_4 для усунення недоліків, який закінчувався 22 лютого 2017 року.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оскаржувана ухвала апеляційного суду є такою, що порушує право заявника на доступ до правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
З урахуванням установлених обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
О. В. Ступак
Г. І. Усик ' 'br'