Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 688/3989/16-ц

провадження № 61-18005св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

треті особи: публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", яка підписана представником КобилюхТетяною Анатоліївною, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року у складі судді: Босюка В. А., та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 04 квітня 2017 року у складі суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), треті особи: публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання договору кредиту №11031452000, укладеного 22 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2, 22 серпня 2006 року між позивачем, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з однієї сторони, та ПАТ "УкрСиббанк" з іншої сторони укладено два договори іпотеки, відповідно до яких в іпотеку банку були передані квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2.

Оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, позивач вважала іпотеку припиненою. Однак, в позасудовому порядку нотаріус не має можливості зняти заборону відчуження належного їй нерухомого майна, оскільки іпотекодержателем за договором іпотеки з невідомих причин в реєстраційних документах вказано ПАТ "Дельта Банк", а не ПАТ "УкрСиббанк". ОСОБА_2 звертався до ПАТ "Дельта Банк" з вимогою щодо зняття заборони на відчуження квартир у зв'язку із припиненням основного зобов'язання, однак у телефонному режимі його повідомили про неможливість проведення такої дії, оскільки права за договором № 11031452000 про надання споживчого кредиту від 22 червня 2006 року до них не переходили.

Позивач просила визнати припиненими: договір іпотеки від 22 серпня 2006 року квартири АДРЕСА_1, загальною площею 58,2 кв. м, зареєстрованим приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П.М. реєстрі за № 3490 та договір іпотеки від 22 серпня 2006 року квартири АДРЕСА_2, загальною площею 46,6 кв. м, зареєстрованим приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П.М. реєстрі за № 3495.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 04 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненими договір іпотеки від 22 серпня 2006 року квартири АДРЕСА_1, загальною площею 58,2 кв. м, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідчений 22 серпня 2006 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П. М., зареєстрований в реєстрі за № 3490. Визнано припиненими договір іпотеки від 22 серпня 2006 року квартири АДРЕСА_2, загальною площею 46,6 кв. м, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідчений 22 серпня 2006 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П. М., зареєстрований в реєстрі за № 3495.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09 листопада 2016 року, іпотекодержателем квартир, які є предметом іпотеки, є ПАТ "Дельта Банк", підставами обтяження зазначено договір іпотеки, реєстр №3490 від 22 серпня 2006 року, договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", реєстрові № 2949, 2950 від 08 грудня 2011 року. Зобов'язання боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11031452000 від 22 серпня 2006 року припинилось у зв'язку із належним його виконанням, що підтверджено довідками, виданими 06 липня 2016 року начальником відділення № 522 АТ "УкрСиббанк" за вих. № 522/228 та № 522/227, а також підтверджено представником ПАТ "УкрСиббанк" у судовому засіданні.

У квітні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося із касаційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 04 квітня 2017 року, в якій,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що договори іпотеки укладено з ПАТ "УкрСиббанк". ПАТ "Дельта Банк" стороною у договорах не виступав, тому позовні вимоги саме до ПАТ "Дельта Банк" безпідставні. Саме ПАТ "УкрСиббанк" надав довідки на підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором № 11031452000 від 22 серпня 2006 року. Отже, належним відповідачем у справі може бути виключно ПАТ "УкрСиббанк". Порушенням прав позивача є саме невірний запис про іпотекодержателя, внесений нотаріусом. Отже, у даному випадку позивач повинен був звернутися з позовом до нотаріуса про скасування запису.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року справа призначена до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 22 серпня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк"(правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту №11031452000, відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 52 000 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за указаним кредитним договором, 22 серпня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 46,6 кв. м, що належить їм на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Шепетівської міської ради 30 червня 1998 року, та 22 серпня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 58,2 кв. м, що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О. 09 лютого 2006 року.

Вказаними договорами іпотеки забезпечувалось в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11031452000 від 22 серпня 2006 року, за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту № 1 від 22 серпня 2006 року до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки від 22 серпня 2006 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11031463000 від 22 серпня 2006 року.

22 серпня 2006 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням вказаних договорів іпотеки, накладено заборону відчуження зазначених в договорах квартир, до припинення договорів іпотек.

Суди встановили, що зобов'язання, які виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11031452000 від 22 серпня 2006 року, припинено, у зв'язку з виконанням боржником усіх зобов'язань в повному обсязі, що підтверджується довідками, виданими 06 липня 2016 року начальником відділення № 522 АТ "УкрСиббанк" за № 522/228 та № 522/227.

Суди встановили, що згідно змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09 листопада 2016 року, іпотекодержателем кв.АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2, по договорах іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П.М., зареєстрованих в реєстрі відповідно за №3490 та №3495 є ПАТ "Дельта Банк", іпотекодавцями відповідно є ОСОБА_1, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Підставами обтяження є договір іпотеки, реєстр. №3490 від 22 серпня 2006 року, договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", реєстрові № 2949, 2950 від 08 грудня 2011 року.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині п'ятій статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Встановивши наявність правових підстав для визнання іпотеки припиненою, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржені рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.М. Коротун

В.П. Курило