відповідачі: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, приватне підприємство "Нива-В.Ш.", ОСОБА_6,

представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - Мулик ПетроІгорович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 березня

2017 року, у складі судді Мочальської В. М., та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 червня 2017 року, у складі колегії суддів: Шевчук Г. І., Міщія О. Я., Ткача З. Є.,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни його предмету, просила визнати недійсними прилюдні торги, протокол проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця та свідоцтво про придбання нерухомого майна.

У позові зазначала, що з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, їй стало відомо про виставлення на прилюдні торги належного їй майна - нежитлового приміщення, вбудованого приміщення першого поверху площею 253 кв. м. в п'ятиповерховому житловому будинку по АДРЕСА_1. З отриманого нею повідомлення вона дізналась, що її майно було реалізоване на прилюдних торгах, які відбулись 14 лютого 2013 року, за ціною продажу - 594 360 грн.

В обґрунтування наявності підстав недійсності вказаних торгів позивач посилалась на наступні обставини.

Так, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області не мав права передавати майно приватному підприємству "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш.") для реалізації, оскільки рішенням Кременецького районного суду від 22 вересня 2008 року по справі № 2-619/2008 визначено спосіб реалізації предмету іпотеки, а саме - шляхом надання ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління права продажу та укладення договорів купівлі-продажу з будь-якими покупцями.

Крім того, у виконавчому листі та у постанові про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 не визначено боржником.

Позивач також звертала увагу на численні порушення установлених законом правил щодо порядку реалізації майна на прилюдних торгах, в тому числі правил визначення стартової ціни реалізації майна, а також процедури повідомлення про час, дату та місце проведення прилюдних торгів. Вказувала, що торги було проведено всупереч ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2013 року, якою заборонено вчиняти будь-які дії по проведенню прилюдних торгів.

З огляду на вищенаведене, просила позов задовольнити.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області

від 01 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 01 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з встановленням порушень порядку проведення прилюдних торгів. Водночас, позов надійшов до суду з пропуском спеціального тримісячного строку позовної давності, встановленого законом для оскарження в судовому порядку результатів прилюдних торгів. У зв'язку з тим, що представниками відповідачів до винесення рішення судом першої інстанції було заявлено про застосування позовної давності, наявні підстави для відмови ОСОБА_4 у позові.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на невірне застосування судами положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) , якими визначено спеціальний строк позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем. Заявник вказує, що оскільки судовим рішенням, на підставі якого було звернуто стягнення на предмет іпотеки, не передбачено такого способу продажу предмета іпотеки, як проведення прилюдних торгів, позовна давність для оскарження в судовому порядку укладеного на таких торгах договору є загальною.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У запереченні на касаційну скаргу відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вказує на безпідставність доводів касаційної скарги. Зазначає, зокрема, що у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Установлено, що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2008 року стягнуто з ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором в сумі 208 778,14 доларів США, що еквівалентно 1 012 573,97 грн, шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно ОСОБА_4 - нежитлове приміщення вбудовано-прибудованого приміщення першого поверху в п'ятиповерховому житловому цегляному будинку загальною площею 253 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Звернуто стягнення на вищезазначене нежитлове приміщення шляхом надання ВАТ КБ Надра в особі філії ВАТ КБ Надра Тернопільське регіональне управління права продажу та укладення договорів купівлі-продажу з будь-якими покупцями та надано право отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів, будь-яких документів (їх копій та дублікатів), витягів з державних реєстрів та довідок, необхідних для продажу вказаного нежитлового приміщення.

На підставі даного судового рішення видано виконавчий лист від 18 липня 2011 року

05 серпня 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області було відкрито виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно, яке перебувало в іпотеці ВАТ КБ Надра та проводилися підготовчі дії для реалізації нежитлового приміщення на прилюдних торгах. Зазначене приміщення було передано для реалізації на прилюдних торгах

ПП "Нива-В. Ш.".

Згідно звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень (магазин, кафе-бар, офіс) (літера А), загальною площею 253 кв. м, ринкова вартість нерухомого майна становила 660 400 грн.

Листом від 23 серпня 2012 року ПП "Нива-В. Ш." повідомило відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна відбудуться 10 вересня 2012 року.

Через відсутність покупців прилюдні торги не відбулися, у зв'язку з чим державним виконавцем проведена уцінка нежитлового приміщення на 10% та визначена вартість майна на другі прилюдні торги в сумі 594 360 грн.

Листом від 28 січня 2013 року ПП "Нива-В. Ш." повідомило про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна 14 лютого 2013 року.

Переможцем торгів, які відбулися 14 лютого 2013 року було оголошено ОСОБА_6, який запропонував за нежитлове приміщення 594 360 грн.

За результатами проведення вказаних торгів 14 лютого 2013 року ПП "Нива-В.Ш." складено протокол про проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 14 травня 2013 року. На підставі акту державного виконавця 20 травня 2013 року приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених вимогами чинного законодавства.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (чинному на момент проведення прилюдних торгів) передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За частиною першою статті 58 вказаного Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

З огляду на зазначене, проведення торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року № 6-1749цс16.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, застосовуючи вищенаведені законодавчі положення виходив з обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з тим, що прилюдні торги відбулись з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки були проведені за ціною, визначеною звітом про вартість майна, який втратив чинність, а також всупереч забороні вчиняти будь-які дії по проведенню прилюдних торгів, встановленій ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2013 року. Крім того, судом встановлено, що позивач не була повідомлена про результати проведення оцінки майна, а отже була позбавлена можливості подати заперечення проти результатів оцінки, а також не була письмово попереджена про дату, час та місце проведення прилюдних торгів. Разом із цим, враховуючи ту обставину, що позивачем пропущено строк позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, у зв'язку з наведеним.

Так, статтею 48 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника та будь-якого учасника прилюдних торгів оскаржити результати цих торгів.

Оскарження результатів проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки, передбачене цією статтею, є пред'явленням вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах.

Оскарження результатів торгів відповідно до статті 48 Закону України "Про іпотеку" означає можливість оскаржити договір, укладений на прилюдних торгах, як з підстав невідповідності його вимогам ЦК України, зокрема статей 203, 215 ЦК України, так і з підстав, передбачених статтями 45- 47 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Таким чином, у справах про визнання недійсними торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Матеріали справи містять заяви представників відповідачів про застосування спеціального строку позовної давності, передбаченого статтею 48 Закону України "Про іпотеку" (т. 1, а. с. 119, 190).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Виходячи з того, що прилюдні торги відбулись 14 лютого 2013 року, а позовна заява ОСОБА_4 подана до суду 13 лютого 2016 року місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови в позові у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку позовної давності. При цьому, помилкове зазначення судами попередніх інстанцій, що датою звернення ОСОБА_4 до суду з позовом є 16 лютого 2016 року замість 13 лютого 2016 року на правильність висновку суду не впливає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.