Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник	-	ОСОБА_4
суб'єкт оскарження	-	старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук К. С.
стягувач	-	публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у складі судді Михайловської А. В. від 05 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Коломієць О. С., від 14 грудня 2017 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій.

11 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук К. С. (далі - старший державний виконавець).

Скаргу обгрунтовано тим, що старшим державним виконавцем 05 грудня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49219957 за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") від 04 грудня 2015 року, на підставі виконавчого листа № 2-387/11, виданого 24 червня 2011 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованості за кредитом в сумі 181 478,09 грн.

Вказана постанова прийнята в порушення частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки старший державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження через пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник просив визнати дії старшого державного виконавця, щодо відкриття виконавчого провадження № 49219957 за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 04 грудня 2015 року, неправомірними. Скасувати постанову старшого державного виконавця від 05 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 49219957. Зобов'язати старшого державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 04 грудня 2015 року.

Справа розглядалася в судах неодноразово.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2017 року в задоволені скарги ОСОБА_4 на дії старшого державного виконавця відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність скарги, оскільки стягувачем не пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа декілька разів перервався, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, надав зібраним доказам належну правову оцінку, а відтак правильно визначився із тривалістю пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання та дійшов обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 листопада 2015 року № 49219957 вчинені відповідно до норм законодавства.

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просила скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді скарги дійшли односторонніх та передчасних висновків про відмову у задоволенні скарги, оскільки під час розгляду справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Ухвали судів належним чином не мотивовані, підстави відмови у задоволені скарги належним чином не обґрунтовані.

03 квітня 2018 року вказану справу передано на розгляд Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому в травні 2018 року до Верховного Суду, начальник Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шлапак О. І. просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення та залишити в силі оскаржувані судові рішення.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином встановлені та досліджені всі обставини справи, їм надано належну правову оцінку, суди правильно встановили, що старший державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 листопада 2015 року № 49219957 дія на підставі та в межах закону.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно із статтею 383 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 387 ЦПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частинами першою, другою статті22 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи, зокрема виконавчі листи судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Судами встановлено, що рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2011 року позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 181 478,09 грн задоволено.

На підставі вказаного рішення Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 24 червня 2011 року видано виконавчий лист № 2-387/11 року, строк пред'явлення до виконання якого встановлено до 16 травня 2012 року.

05 вересня 2011 року державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 28471340 на підставі пред'явленого стягувачем ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до виконання виконавчого листа від 05 травня 2011 року № 2-387/11р. про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованості за кредитом в сумі 181 478,09 грн.

13травня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа за пунктом3 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" та роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 13травня 2014 року.

24 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки стягувач ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" знову пред'явив виконавчий лист від 05 травня 2011 року № 2-387/11р. до виконання.

03 квітня 2015 року виконуючим обов'язки начальника відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ Житомирської області скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2014 року.

03квітня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі пред'явленого стягувачем ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до виконання виконавчого листа від 05 травня 2011 року № 2-387/11р.

10 серпня 2015 року за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" виконавчий документ знову надійшов на виконання. 12 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із закінченням строку дії довіреності, яка підтверджує повноваження представника стягувача.

05 листопада 2015 року старшим державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі поданої ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 04 листопада 2015 року заяви.

Враховуючи викладене судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовані норми Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також правильно встановлено, що виконавчий лист від 05 травня 2011 року № 2-387/11 неодноразово пред'являвся ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до виконання та повертався державними виконавцями відповідно до вимог законодавства, а тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривався.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в установлений законом строк пред'явив виконавчий лист від 05 травня 2011 року № 2-387/11 до виконання, а тому у старшого державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Тому доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Посилання ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі на те, що ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій не наведено мотивів відмови у задоволенні її скарги, спростовуються змістом цих ухвал, які є достатньо повними, вмотивованим та обґрунтованим із посиланням на дослідження обставин справи.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвали судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Враховуючи, що ухвали судів першої та апеляційної інстанціїслід залишити без змін, а скаргу без задоволення, суд касаційної інстанції не має підстав для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Сторонами не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи наведене судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) ,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.