Постанова
Іменем України
10 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 308/8358/15-ц
провадження № 61-5518св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Закарпатської дирекції Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2016 року в складі судді Микуляк П. П. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року
в складі колегії суддів: Куцина М. М., Бондаренка Ю. О., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - АТ "СК "АХА Страхування") в особі Закарпатської дирекції АТ "СК "АХА Страхування", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 11 вересня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів Mersrdes-Benz та Volkswagen. Винним у ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у АТ "СК "АХА Страхування", розмір страхового відшкодування з вирахуванням франшизи становить 49 000 грн. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Volkswagen від 14 січня 2015 року вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП становить 64 056,28 грн. Однак відповідач переконаний у необхідності сплати страхового відшкодування в розмірі 23 056,28 грн. Враховуючи той факт, що сума реальних збитків, які виникли внаслідок вказаної ДТП, перевищує суму ліміту відповідальності за шкоду, встановлену страховиком, а також враховуючи розмір франшизи, позивач вважає, що сума страхового відшкодування має становити 49 000 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з АТ "СК "АХА Страхування" в особі Закарпатської дирекції АТ "СК "АХА Страхування" на його користь страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, у розмірі 49 000 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що AT "СК "АХА Страхування" належним чином та відповідно до законодавства здійснило розрахунок суми страхового відшкодування стосовно заявленого випадку - пошкодження автомобіля Volkswagen, тому підстав для стягнення з AT "СК "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн немає.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції, а також зазначив, що оскільки вартість автомобіля Volkswagen на момент ДТП становить 64 056,28 грн, вартість залишків після ДТП - 40 000 грн, то різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП - 24 056,28 грн, відповідно розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи - 23 056,28 грн. Отже, немає підстав для стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що зібраними у справі доказами підтверджено факт завдання шкоди позивачу внаслідок ДТП, яка відбулася з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у АТ "СК "АХА Страхування". Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen перевищує її ринкову вартість (64 056,28 грн), тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в межах розміру страхового відшкодування з вирахуванням франшизи (49 000 грн). Крім того, скаржник вказував, що суди могли задовольнити його позов частково.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
05 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Суди встановили, що 11 вересня 2014 року відбулася ДТП за участю автомобілів Mersrdes-Benz та Volkswagen.
Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 25 грудня 2014 року.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ "СК "АХА Страхування", страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн, франшиза - 1 000 грн.
Позивач повідомив АТ "СК "АХА Страхування" про настання страхового випадку та з метою отримання страхового відшкодування за пошкодження належного йому транспортного засобу звернувся до страховика з відповідною претензією, в якій вказував про необхідність відшкодувати 49 000 грн.
Визначаючи такий розмір страхового відшкодування, позивач вказував, що він має право на відшкодування повної вартості автомобіля до ДТП, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим.
Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, АТ "СК "АХА Страхування" вказувало, що розмір страхового відшкодування становить 23 056,28 грн, оскільки транспортний засіб вважається знищеним, тому його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Розмір страхового відшкодування між сторонами не узгоджено, а позивач не просив сплатити йому 23 056,28 грн, тому у виплаті страхового відшкодування необхідно відмовити.
Суди погодилися з доводами відповідача щодо визначеного розміру відшкодування в сумі 23 056,28 грн та відмовили у задоволенні позову, зокрема, з тих підстав, що між сторонами не узгоджено розміру страхового відшкодування.
Колегія суддів Верховного Суду в повному обсязі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи таке.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для визначення розміру збитку, завданого внаслідок пошкодження належного ОСОБА_1 автомобіля, страховик замовив товарознавче дослідження.
Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Volkswagen від 16 грудня 2014 року вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ (Свр) становить 253 419,31 грн. Це свідчить, що вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість автомобіля на момент ДТП, тому вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля, внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівною дійсній (ринковій вартості) вартості автомобіля на момент дослідження без урахування аварійних пошкоджень та становить 64 056,28 грн. Разом з тим ринкова вартість нерозмитненого автомобіля марки Volkswagen Caravelle становить 64 056,28 грн.
Вказаний звіт належним чином оцінений судами попередніх інстанцій.
Суди також встановили, що із цим звітом про оцінку автомобіля погоджується і позивач.
Установлено, що ринкова вартість автомобіля Volkswagen після ДТП становить 40 000 грн.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, позивач має право на отримання страхового відшкодування від страховика (АТ "СК "АХА Страхування") у розмірі 23 056,28 грн - різниця між вартістю транспортного засобу до (64 056,28 грн) та після (40 000 грн) ДТП за вирахуванням франшизи (1 000 грн), що правильно встановлено судами.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
В матеріалах справи є претензія позивача, яка підтверджує факт звернення до страховика з проханням виплатити страхове відшкодування у розмірі 49 000 грн, у задоволенні якої було відмовлено повністю.
Порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати визначено статтею 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені у пункті 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Разом з тим цією нормою не передбачено відмови у виплаті страхового відшкодування в разі неузгодження страховиком та заявником (потерпілим) розміру страхового відшкодування.
Проте суди вказані норми права залишили поза увагою та дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову повністю, не звернули уваги, що страховик не сплатив страхове відшкодування взагалі, тому позовні вимоги підлягали задоволенню частково.
Саме вказані порушення судами вимог законодавства позивач зазначив як довід апеляційної та касаційної скарг.
Відповідно до статей 12 і 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Статтею 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права, це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення, тому рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову частково.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 760,87 грн (230,57 грн
+ 253,62 грн + 276,68 грн) судового збору (за подання позовної заяви, апеляційної та касаційних скарг).
Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє через представника ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Закарпатської дирекції Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 23 056,28 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 760,87 грн судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційних скарг.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В.Пророк
В. М. Сімоненко
І. М.Фаловська