Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 454/2934/15-ц

провадження № 61-24340св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

(суддя-доповідач),

учасники справи:

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В. В." на заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 березня

2017 року у складі судді Кріля М. Д. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2016 року Фермерське господарство "Бурка В. В."

(далі - ФГ "Бурка В. В.") звернулося до суду з позовом до Сокальського районного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17 лютого 2016 року провадження у справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до Прокуратури Залізничного району міста Львова, Держави Україна в особі ДКСУ про відшкодування моральної шкоди закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2016 року ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 17 лютого

2016 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилаючись на те, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17 лютого 2016 року порушені конституційні права

ФГ "Бурка В. В.", що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації останнього, ФГ "Бурка В. В." просило суд стягнути з відповідачів на його користь 1 000 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 грудня 2016 року, у відкритті провадження в частині вимог

ФГ "Бурка В. В." до Сокальського районного суду Львівської області відмовлено.

Заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області

від 28 березня 2017 року у задоволенні позову ФГ "Бурка В. В." відмовлено.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що предметом позовних вимог є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних з розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання). Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" (v0008700-07) виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Крім того, застосування норм статті 1176 ЦК України виникає тоді, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність суду, зокрема такі, що не пов'язані зі здійсненням правосуддя та судочинства, яке має на меті прийняття акта органом судової влади.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю Держави Україна в особі ДКСУ були порушені конституційні права ФГ "Бурка В. В.", що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації останнього.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ФГ "Бурка В. В.", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, має місце порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого суди не виконали норми Конституції України (254к/96-ВР) , висновки судів не відповідають обставинам справи.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) зроблено висновок, що спори, що виникають між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб'єктним складом підвідомчі господарським судам. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.

У справі, що переглядається, ФГ "Бурка В. В." заявило вимогу до Держави України в особі ДКСУ лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень. Однак, така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом повинна була розглядатися в господарському судочинстві.

Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Отже, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені рішення підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В. В." задовольнити частково.

Заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області

від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 19 червня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Фермерського господарства "Бурка В. В." до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди закрити.

Повідомити Фермерському господарству "Бурка В. В.", що розгляд його справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 березня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська