заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (далі - ПАТ "Айбокс Банк"на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року, у складі судді Потабенко Л. В., та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Білоконь О. В.,

У лютому 2017 року ПАТ "Айбокс Банк" звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

У заяві ПАТ "Айбокс Банк" зазначало, що рішенням апеляційного суду Київської області від 28 травня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" (далі -

ПАТ "Агрокомбанк") до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом

ОСОБА_5 до ПАТ "Агрокомбанк" про визнання кредитного договору недійсним, вирішено: звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 грудня 2006 року, а саме: житловий будинок з надвірними будовами АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності, та належну відповідачу земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок; стягнення на предмет іпотеки звернути для погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ "Агрокомбанк" за кредитним договором від 07 вересня 2006 року в сумі 1 829 973,31 грн та

165 459,25 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07 вересня 2011 року складає 1 859 761,97 грн; встановлено способом звернення стягнення реалізацію предмета іпотеки через прилюдні торги;встановлено початкову ціну предмета іпотеки в сумі 4 511 382 грн.

Станом на момент звернення банком із даною заявою триває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 14 червня 2013 року на підставі зазначеного вище судового рішення.

Заявник вказував, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23 лютого 2017 року, йому стало відомо, що нерухоме майно (житловий будинок), яке є предметом звернення стягнення у виконавчому провадженні, зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2010 року. Зазначеним рішенням було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також розділено майно між ними.

Посилаючись на ту обставину, що у випадку переходу права власності на предмет іпотеки до нового власника, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, заявник просив змінити боржника ОСОБА_5 у виконавчому провадженні на ОСОБА_6

Крім того, банк також вказав, що рішенням позачергових зборів ПАТ "Агрокомбанк" від 16 листопада 2015 року змінено назву публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на публічне акціонерне товариство "Айбокс Банк", у зв'язку з чим затверджено нову редакцію статуту стягувача. Заяву про зміну назви стягувача подано до відповідного відділу державної виконавчої служби.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, в задоволенні заяви ПАТ "Айбокс Банк" відмовлено.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано невстановленням обставин, які можуть бути підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні. ОСОБА_6 не є правонаступником ОСОБА_5 за зобов'язанням про звернення стягнення на предмет іпотеки, а, відтак, відсутні правові підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Айбокс Банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та постановити нове, яким задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на ту обставину, що судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою факт того, що перехід права власності на предмет іпотеки, на яке звернено стягнення, до ОСОБА_6, на підставі судового рішення, вважається сингулярним правонаступництвом, а отже наявна підстава для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ПАТ "Айбокс Банк" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Установлено, що постановою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 17 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим апеляційним судом Київської області на виконання рішення цього суду від 28 травня 2013 року про звернення стягнення на предмети іпотеки - нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будовами та земельну ділянку по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_5 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмету іпотеки в сумі 4 511 382 грн.

Відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 грудня 2015 року (т. 3, а. с. 169) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

від 15 грудня 2015 року (т. 3, а. с. 174-175), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2010 року, а право власності на земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок, за нею не зареєстровано.

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов'язки іпотекодавця.

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 378 ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України (435-15) .

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, яка раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Аналіз змісту наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що правонаступництво у виконавчому провадженні передбачає перебування особи, від якої відбувся перехід її прав, у статусі сторони виконавчого провадження на момент такого переходу.

Разом із тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою переходу права власності на жилий будинок, що є предметом іпотеки, є рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2010 року. Натомість виконавче провадження було відкрито 17 лютого 2017 року, що не може вказувати на ту обставину, що на момент переходу права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_6 від ОСОБА_5, останнього було визнано боржником у виконавчому провадженні.

Таким чином, встановивши, що на час ухвалення рішення апеляційним судом Київської області від 28 травня 2013 року, предмет іпотеки належав на праві власності ОСОБА_6, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.