Постанова
Іменем України
03 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №366/3196/17
провадження №61-26036св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - виконавчий комітет Іванківської селищної ради Київської області - орган опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року виконавчий комітет Іванківської селищної ради Київської області - органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_6, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 15 грудня
2017 року у складі судді Корчков А. А. позов задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх синів - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено опіку над малолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Призначено ОСОБА_6 опікуном над малолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яких передано їй на постійне місце проживання.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітніх дітей, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 жовтня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі
1 280 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі
320 грн.
ОСОБА_3 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог до неї та в частині відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів з ОСОБА_4
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивна тим, що подана ОСОБА_3 апеляційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону, а саме, не оплачена судовим збором у передбаченому чинним законодавством розмірі. У наданий судом строк ОСОБА_3 недоліки апеляційної скарги не усунула.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року, ОСОБА_3. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та у відстроченні його сплати до ухвалення судового рішення, суд не врахував характер спору, залишив поза увагою фактичну неможливість заявника сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Питання фінансової неможливості заявника сплатити судовий збір, з урахуванням доказіва, наданих на підтвердження таких обставин не дослідив.
Касаційна скарга також містить просилання на те, що апеляційний суд не з'ясував, чи дотриманий баланс інтерес між інтересами держави у стягненні судового збору за подання апеляційної скарги та правом заявника на доступ до правосуддя; належним чином не мотивував своїх висновків щодо вирішення клопотання про відстрочку або звільнення від сплати судового збору.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 356 ЦПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
Установлено, що рішенням Іванківського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх синів - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2. Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено опіку над малолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Призначено ОСОБА_6 опікуном над малолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яких передано їй на постійне місце проживання. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітніх дітей, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 жовтня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі
1 280 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі
320 грн.
ОСОБА_3 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог до неї та в частині відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів з ОСОБА_4 До апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1 920 грн.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням строку для усунення вказаного недоліку тривалістю сім днів з дня вручення копії ухвали.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху зазначено, що судовий збір сплачено не в повному обсязі. Апеляційний суд зазначив, що розмір судового за подачу апеляційної скарги становить 12 000 грн.
22 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про відстрочення судового збору, мотивуючи тим, що визначений судом розмір судового збору є надмірно високим, дорівнює її доходам за півроку. Також просила врахувати той факт, що вона є багатодітною матір'ю, один із яких є інвалідом дитинства. На підтвердження наведених доводів надала письмові докази.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 січня 2018 року клопотання про відстрочення судового збору залишено без задоволення.
Апеляційний суд послався на те, що у визначений судом строк, заявником вимоги ухвали суду апеляційної інстанції не виконано, що є підставою для застосуванням вимог статті 357 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлено юридичною особою.
Зміст позовних вимог свідчить про те, що позивач заяви дві вимоги до відповідача ОСОБА_3 - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, що і підлягало оплаті судовим збором.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" (3674-17) , який набрав чинності
01 листопада 2011 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту першого статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви, ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту другого статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У підпункті 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, передбачено, що ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що законодавством чітко визначено ставку судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, яка пов'язана зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви.
Пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент подачі позовної заяви, передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху та покладаючи на останньою обов'язок по сплаті судового збору в сумі 12 000 грн, апеляційний суд визначив, що судовий збір за подачу позовної заяви до місцевого суду складав 8 000 грн.
Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що позовні вимоги до ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. При вирішенні розподілу судових витрат, суд першої інстанції з останньої стягнув судовий збір у розмірі 1 280 грн.
Згідно з пунктом 8 статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За викладених обставин ухвала апеляційного суду Київської області
від 12 березня 2018 рокуне може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).
Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 рокускасувати.
Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В.Пророк
В. М. Сімоненко
І. М.Фаловська