Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., ШтеликС.П.,

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка "Перше кредитне товариство",

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року в складі судді Раца В. А. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року Кредитна спілка "Перше кредитне товариство" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов кредитного договору від 16 травня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 7 550,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,164 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом, строком на 36 фактичних місяців від дати надання кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Кредитною спілкою "Перше кредитне товариство" та ОСОБА_5 укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору, та у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань нести солідарну відповідальність у тому ж обсязі, що й боржник ОСОБА_4

Прийняті на себе зобов'язання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки ОСОБА_4 не виконує.

Посилаючись на викладене, Кредитна спілка "Перше кредитне товариство" просила стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість у розмірі 83 133,71 грн, у тому числі: залишок боргу за тілом кредиту (основне зобов'язання) - 7 550,00 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 36 376,55 грн; заборгованість за пенею за прострочення платежів - 39 207,16 грн; судові витрати у вигляді судового збору - 1 378,00 грн; витрати на публікацію оголошення у газеті - 220,00 грн.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки "Перше кредитне товариство" заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2008 року в розмірі 51 476,55 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках судові витрати в розмірі 1 598,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не виконали належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим повинні сплатити заборгованості в солідарному порядку.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року рішення Болградського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року змінено, скасовано в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_5, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові до ОСОБА_5

Рішення в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 в розмірі 51 476,55 грн залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач втратив право вимоги до поручителя ОСОБА_5, оскільки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України договір поруки припинений.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з'ясували обставини справи, неправильно застосували норми цивільного законодавства.

Кредитна спілка "Перше кредитне товариство" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд установив, що відповідно до умов кредитного договору від 16 травня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 7 550,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,164 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом, строком на 36 фактичних місяців від дати надання кредиту.

ОСОБА_4 порушила строки повернення позивачу грошових коштів на погашення тілу кредиту та процентів за його користування, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 25 травня 2016 року становить 83 133,71 грн та складається із такого: залишок боргу за тілом кредиту (основне зобов'язання) - 7 550,00 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 36 376,55 грн; заборгованість за пенею за прострочення платежів - 39 207,16 грн.

Укладаючи договір від 16 травня 2008 року, сторони обумовили і визначили строк позовної давності тривалістю десять років, що застосовується до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору (пункт 12.7 договору).

Якщо сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності за всіма або окремими вимогами і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 і частини першої статті 259 ЦК України, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести за кожною вимогою в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами в договорі, ураховуючи періодичність платежів, визначених договором(правова позиція Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1824цс15).

Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_4 не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, отже, з неї підлягає стягненню сума боргу з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами та пені за невиконання зобов'язання з повернення позики у встановлений термін, що обумовлені договором.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки пеня більш ніж у п'ять разів перевищує суму кредиту та більш ніж у два рази перевищує розмір збитків за кредитним договором (7 550,00 грн основного боргу + 7 149,12 грн відсотків за користування грошовими коштами = 14 699,12 грн), ОСОБА_4 є пенсіонером, ураховуючи відсутність доказів того, що порушення боржником умов договору призвело до негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, суд вважав за можливе зменшити розмір пені за кредитним договором до 7 550,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_5 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в позові до ОСОБА_5, зазначав, що у розділі 3 договору поруки зазначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом всього терміну дії кредитного договору.

Отже, у договорі поруки не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію протягом всього терміну дії кредитного договору не є належно встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251, частині першій статті 252 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення поруки й припинення обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Кредитна спілка "Перше кредитне товариство" могла звернутись до суду з позовом до поручителя ОСОБА_5 не пізніше 16 листопада 2011 року, тобто протягом 6 місяців, проте звернулася до суду з позовом 15 червня 2016 року, отже, договір поруки є припиненим.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16.

Що стосується рішень судів попередніх інстанцій в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 в розмірі 51 476,55 грн, суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками, оскільки суди всебічно дослідили обставини справи, надали належну оцінку зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року залишити без змін.