відповідачі: Сокальська міська рада Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, ОСОБА_5, реєстраційна служба Сокальського районного управління юстиції Львівської області, орган опіки та піклування Сокальської районної державної адміністрації Львівської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвали апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року, постановлені у складі судді Зверхановської Л. Д.,

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року, постановленою у складі судді Веремчука О. А., відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Сокальської міської ради Львівської області, відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, ОСОБА_5, реєстраційної служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області, органу опіки та піклування Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, про скасування рішення ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації права власності та кадастрового номеру земельної ділянки.

Ухвалами Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року та від 25 лютого 2016 року за заявою представника позивача вжито заходи забезпечення позову.

29 лютого 2016 року ОСОБА_5 подала апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції від 3 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі та вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів дня отримання заявником ухвали для сплати судового збору та тридцяти днів з моменту отримання ухвали для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строків.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів дня отримання заявником ухвали для сплати судового збору та тридцяти днів з моменту отримання ухвали для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строків.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд мотивував судові рішення тим, що ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були направлені на адресу ОСОБА_5, проте кореспонденція адресату не була вручена, оскільки конверт повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Станом на 30 червня 2016 року вимоги ухвали від 23 березня 2016 року не виконано, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвали апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року та ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року, провадження у справі закрити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 в частині оскарження ухвал Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року.

Касаційна скарга в частині оскарження ухвал апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження мотивована неможливістю виконання вимог ухвал апеляційного суду від 23 березня 2016 року у зв'язку з їх неврученням. Будь-яка кореспонденція з апеляційного суду на її адресу не надходила, від її отримання вона не відмовлялася, оскільки є заявником апеляційної скарги та зацікавлена у її розгляді.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2016 року відкрито касаційне за касаційною скаргою ОСОБА_5 у частині оскарження ухвал апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року.

У вересні 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін, посилаючись на їх відповідність нормам процесуального закону.

Відповідно до пункту шостого розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту четвертого пункту першого розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Згідно зі статтею 297 ЦПК України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до статті 121 ЦПК України у тій же редакції суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зі змісту вказаних норм права вбачається, що строк виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обчислюється з дня отримання заявником ухвали.

З матеріалів справи встановлено, що в апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказала адресою місця проживання АДРЕСА_1.

Проте ухвали апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху направлені заявнику за адресою АДРЕСА_1 та повернулися без вручення з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає", "відмова адресата від одержання", "за закінченням терміну зберігання".

У подальшому ухвали направлені заявнику за адресою: АДРЕСА_1 та знову повернулися без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки докази отримання заявником ухвал апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху відсутні, ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з невиконанням вимог ухвал від 23 березня 2016 року є незаконними.

За таких обставин касаційний суд відповідно до статей 406, 409, 411 ЦПК України скасовує оскаржувані ухвали апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, під час якого апеляційному суду належить вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвали апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року задовольнити частково.

Скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі.

Скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 3 лютого 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову.