розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2014 року у складі судді Брайловської А. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А., Погорєлової С. О.,

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 06 жовтня 2006 року між

Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику надано грошові кошти у розмірі 549 187, 50 грн зі сплатою12,2 проценти річних, строком до 06 жовтня 2017 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 06 жовтня 2006 року.

Посилаючись на те, що позичальник належним чином не виконує зобов'язань зі сплати кредитних коштів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 151 579, 40 грн, просив стягнути її з відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2017 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, тоді як його явка була визнана обов'язковою, та не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2017 року, апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2014 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постановляючи ухвалу про залишення позову банку без розгляду, суд першої інстанції, керуючись пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року, обгрунтовано виходив із того, що у судові засідання, призначені на 23 грудня 2013 року та 29 січня 2014 року представник ПАТ "Дельта Банк" не з'явився, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надходило.

У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ПАТ "Дельта", у якій просив скасувати оскаржувані ухвали та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у позовній заяві ПАТ "Дельта Банк" просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. Уточнюючи позовні вимоги у частині визначення суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів, банк зазначив, що в іншій частині позовну заяву не змінює. Зазначене залишились поза увагою судів. Діюче процесуальне законодавства не передбачає обов'язку позивача у кожне судове засідання подавати заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому вважав оскаржувані ухвали такими, що постановлені з порушенням норм процесуального права.

05 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

05 січня 2018 року матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції

Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших

законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних

справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК Українипередбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого

2013 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 05 березня 2013 року.

У зв'язку з перебуванням судді-доповідача у відпустці, розгляд справи було перенесено на 15 квітня 2013 року.

15 квітня 2013 року сторони не з'явилися у судовому засідання, розгляд справи перенесено на 20 травня 2013 року.

11 червня 2013 року, 09 липня 2013 року, 05 серпня 2013 року, 28 серпня

2013 року розгляд справи також не відбувся з причин: підготовка доказів, неявка позивача.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2013 року визнано обов'язкою явку сторін у судове засідання, призначене на 01 жовтня 2013 року.

01 жовтня 2013 року судове засідання відкладено у зв'язку з клопотанням представника відповідача.

29 жовтня 2013 року, 25 листопада 2013 року судовий розгляд не відбувся через підготовку доказів, неявку відповідача.

23 грудня 2013 року та 29 січня 2014 року позивач не з'явився у судові засідання, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною третьою статті 169 ЦПК України 2004 року у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Звертаючись до суду з позовною заявою, ПАТ "Дельта Банк" просив розглядати справу без участі представника, позовні вимоги підтримував, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Уточнюючи позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" збільшив позовні вимоги та окремим пунктом вказав, що в іншій частині позовну заяву залишає без змін.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем не ставилося питання про розгляд справи за відсутності його представника, а відтак висновок суду першої інстанції, який розцінив неявку представника ПАТ "Дельта Банк" як затягування розгляду справи та втрату до неї інтересу, наслідком чого є застосування пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України суперечить матеріалам справи та свідчить про неправильне застосування судами положень зазначеної норми процесуального закону, а відтак оскаржувані ухвали не можна визнати законними та обгрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має правоскасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.