розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2016 року у складі судді Андрощука В. В. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі ПАТ "Миколаївобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з відповідача 6 219,19 грн на відшкодування збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 проживає в квартирі

АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач. 26 грудня 2013 року представниками (контролерами) позивача при здійсненні технічної перевірки дотримання відповідачем вимог Правил користування електроенергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (1357-99-п) , які діяли на момент вирішення спору по суті (далі - Правила) було встановлено порушення, а саме - самовільне підключення електроустановки до електромереж іншого споживача схованою електропроводкою з порушенням схеми обліку. Факт порушення було зафіксовано в акті пор порушення від 26 грудня 2013 року, за вказаним актом було нараховано суму за безобліково спожиту електричну енергію, яка відповідачем в добровільному порядку погашена не була.

Рішенням Заводського суду м. Миколаєва від 11 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю позовних вимог. Місцевий суд зазначив, що в порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики договір про постачання електричної енергії з відповідачем було укладено лише на електропостачання, освітлення сходинкових клітин, а тому спожита електрична енергія побутовими електроприладами, які були підключені на спільній кухні, приладом обліку не враховувалось, незважаючи на її фактичну сплату споживачами (в тому числі відповідачем).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку доказам. Позивач не довів факт порушення відповідачем Правил. Укладаючи договір з балансоутримувачем про надання послуг з утримання будинку, відповідач обґрунтовано сподівалася, що використана нею електроенергія на кухні та коридорі, які відповідно до статті 382 ЦК України, є приміщеннями загального користування, включена до тарифу комунальної послуги. Не забезпечення цього з боку ТОВ "Миколаївдомсервіс" не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

ПАТ "Миколаївобленерго" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав неналежності приміщення загального користування до власників квартир по АДРЕСА_1 та не врахував сам факт наявності у споживача порушення, яке виразилось у безобліковому користуванні електричною енергією, а саме у самовільному підключенні до мереж, що не є власністю споживача. Поза увагою суду залишилось те, що дане порушення зафіксовано в актах про порушення Правил у відношенні інших споживачів, власників квартир спільного заселення.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що споживачі електричної енергії по АДРЕСА_1, відносно яких складено відповідні акти про порушення Правил усунули виявлені порушення та привели електроустановку у відповідності до вимог Правил.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.

Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів".

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 402 ЦПК України (1618-15) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд установив, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач, відповідно до договору, укладеного між сторонами.

Помешкання у будинку АДРЕСА_1 є квартирами спільного заселення. На правах спільної сумісної власності власникам квартир в указаному будинку належать кухні та коридори. Електропостачання помешкань за вказаною адресою здійснюється на підставі укладених з кожним із мешканцем будинку прямих договорів про користування електричною енергією у тому числі і з відповідачем.

Електропостачання помешкань спільного користування за вказаною адресою здійснюється на підставі договору про постання електричної енергії за укладеним 01 жовтня 2008 року між позивачем та

ТОВ "Миколаївдомсервіс". Даний договір було укладено лише на забезпечення електропостачання, освітлення сходових клітин, розрахунки за що споживачам здійснювалося за показами електролічильника типу СОЕА-09 №482882.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою. Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень статей 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

26 грудня 2013 року представниками позивача здійснено перевірку дотримання вимог діючих Правил та встановлено, що відповідачем порушено пункт 42 вказаних Правил, а саме - самовільне підключ6ення електроустановки споживача до електромереж іншого споживача схованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, про що того ж дня було складено відповідний акт.

Пунктом 48 Правил визначено перелік порушень, за які споживач несе відповідальність згідно із законодавством, в тому числі за розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 лютого 2014 року, інспекцією Держенергонагляду в Миколаївській області за участю уповноважених представників позивача та балансоутримувача житлового будинку - ТОВ "Миколаївдомсервіс" були перевірені факти, викладені мешканцями будинку АДРЕСА_1 в їх зверненні, щодо складання відносно них актів про порушення Правил.

При здійсненні перевірки було встановлено, що забезпечення обліку електроенергії в місцях загального користування даного будинку (кухнях та коридорах) покладається на балансоутримувача будинку. При укладанні договору про постачання електричної енергії між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "Миколаївдомсервіс" треба було врахувати зазначене. Однак, цього зроблено не було, енергопостачальник зауважень до балансоутримувача будинку не мав. Нездійснення вказаного і призвело до виникнення проблемного питання.

Міністерство спільно з Держенергонаглядом зазначало, що складені енергопостачальником щодо мешканців будинку акти про порушення Правил є неправомірними і пропонувало їх відкликати, а проведені нарахування збитків вважати нечинними та скасувати.

Крім того, у листі вказано, що в разі доведення факту розкрадання електричної енергії в мережах ТОВ "Миколаївдомсервіс",

ПАТ "Миколаївобленерго" має оформити акт про порушення Правил на балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку, як на споживача електричної енергії, в мережах якого виявлено факт розкрадання електричної енергії.

Встановивши, що використана відповідачем електроенергія на кухні та коридорі, які є приміщеннями загального користування, включена до тарифу комунальної послуги, а позивач не довів факту порушення відповідачем Правил, суд прийшові вірного висновку про безпідставність позовних вимог .

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених у справі судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника встановлені судом неповно і неправильно.

При вирішенні даної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, ухвалене ним рішення відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року залишити без змін.