Постанова

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 401/5561/14-ц

провадження № 61-31406св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересовані особи: Світловодський міжрайонний прокурор, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головне управління юстиції в Кіровоградській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Дьомич Л. М., Кіселика С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про надання дозволів на розробку документації землеустрою від 25.06.2014 №11-555/14-14-СГ, від 25 липня 2014 року №11-860/14-14-СГ, від 25 липня 2014 року №11-861/14-14-СГ. Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок від 04 вересня 2014 року № 11-1127/14-14-СГ, від 04 вересня 2014 року № 11-1128/14-14-СГ, від 04 вересня 2014 року №11-1129/14-14-СГ. Визнано недійсним договір оренди землі від 10 вересня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 37,0448 га в контурі №87 на території Захарівської сільської ради (кадастровий НОМЕР_1). Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав на земельну ділянку від 16 вересня 2014 номер 15809415. Визнано недійсним договір оренди землі від 10 вересня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 45,9984 га в контурі №81 на території Захарівської сільської ради (кадастровий номер НОМЕР_2). Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав від 16 вересня 2014 року №15816034. Визнано недійсним договір оренди землі від 10 вересня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 102,4603 га в контурі №662 на території Захарівської сільської ради (кадастровий номер НОМЕР_3). Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав від 16 вересня 2014 року №15819359. Зобов'язано ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельні ділянки площею 37,0448 га в контурі №87, площею 45,9984 га в контурі №81 та площею 102,4603 га в контурі №662 на території Захарівської сільської ради Світловодського району загальною вартістю 2 805 302,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що з аналізу інформаційних довідок № 92805782, № 92807665, № 92809294, складених 25 липня 2017 року, вбачається, що на підставі рішень реєстратора № 15809415, № 15816034, № 15819359 від 16 вересня 2014 було зареєстровано право власності держави на спірні земельні ділянки. Тобто, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року було помилково скасовано право власності держави на спірні земельні ділянки, а речове право на користування земельними ділянками ОСОБА_4 або ФГ "Владен плюс" цим рішенням не скасовано. Отже, вимога щодо зобов'язання ОСОБА_4 повернути земельні ділянки державі є незаконною та передчасною.

ОСОБА_4 вказував, що судом не було залучено до участі у справі ФГ "Владен плюс", що є процесуальним порушенням. У рішенні апеляційного суду та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2016 року стверджується, що ОСОБА_4 не мав волевиявлення на створення фермерського господарства, а мав намір отримати землю поза конкурсом, що є необґрунтованим, оскільки воно було створено і функціонує. ФГ "Владен плюс" створено на підставі спірних земельних ділянок, воно функціонує та обробляє вказані землі і по цей час.

Зазначені обставини відповідач вважав нововиявленими обставинами в справі, які стали йому відомі 25 липня 2017 року. У зв'язку з цим просив суд переглянути рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у позові Світловодського міжрайонного прокурора відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_4, не є нововиявленими.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення, переглянути рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року, скасувати його і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року фактично скасовано право власності держави на спірні земельні ділянки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року перший заступник керівника Знам'янської місцевої прокуратури надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін. Заперечення мотивовані законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення.

У лютому 2018 року Головне управління юстиції в Кіровоградській області надало пояснення, у яких покладається на розсуд суду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Обставини, на які посилається заявник: незаконне скасування державним реєстратором 25 липня 2017 речового права ОСОБА_4 та ФГ "Владен плюс" на підставі рішення апеляційного суду, яке заявник просить переглянути, помилкове скасування судом наказів Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок від 04 вересня 2014 року № 11-1127/14-14-СГ, від 04 вересня 2014 року № 11-1128/14-14-СГ, від 04 вересня 2014 року №11-1129/14-14-СГ, на підставі яких зареєстровано право власності держави на спірні земельні ділянки, а також незалученням судом ФГ "Владен плюс" до участі у справі, не є нововиявленими у розумінні статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали), а зводяться до незгоди заявника із рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року.

У зв'язку із цим висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами є правильним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель