Постанова
Іменем України
05 вересня 2018 року
м. Київ
справа № № 2-461/12
провадження № 61-28519св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Київська місцева прокуратура № 5,
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Новий облік", товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб" "Столиця", товариство з обмеженою відповідальністю "Аклімат", товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд", товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний Квартал", товариство з обмеженою відповідальністю "Вісак", товариство з обмеженою відповідальністю "Грандсервісбуд", товариство з обмеженою відповідальністю "Вісак-Оризон", товариство з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд", товариство з обмеженою відповідальністю "Айва", товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Укрграніт", товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж", публічне акціонерне товариство "Банк Столиця", приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1", Державна податкова інспекція і Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Усика Г. І., Ратнікової В. М.,
Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Київської місцевої прокуратури № 5, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Новий облік", товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб" "Столиця", товариство з обмеженою відповідальністю "Аклімат", товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд", товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний Квартал", товариство з обмеженою відповідальністю "Вісак", товариство з обмеженою відповідальністю "Грандсервісбуд", товариство з обмеженою відповідальністю "Вісак-Оризон", товариство з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд", товариство з обмеженою відповідальністю "Айва", товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Укрграніт", товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж", публічне акціонерне товариство "Банк Столиця", приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-1"), приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" (далі -
ПрАТ "Київміськбуд-1"), Державна податкова інспекція і Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у
м. Києві, про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 09 березня 1993 року між нею та
ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_4 Під час шлюбу сторонами було набуто рухоме та нерухоме майно на загальну суму 308 479 455, 96 грн, яке є їх спільною сумісною власністю. Дане майно оформлене на ім'я ОСОБА_2 Оскільки між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо порядку поділу майна подружжя, позивач просила визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишити в їх спільній частковій власності.
ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Згодом, уточнивши позовні вимоги, просив поділити спільне майно подружжя з урахуванням боргу перед ПрАТ "Київміськбуд-1",
ПрАТ "Трест Київміськбуд-1"та змінити режим спільної сумісної власності подружжя на майно придбане у шлюбі, виділивши окремі об'єкти шляхом проведення поділу у приватну власність кожного з подружжя.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розділено спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визнано право власності за кожним з них на: ? частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 257,2 кв. м; ? частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 267 кв. м; ? частину нежилого приміщення літера А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (секція 5-6), загальною площею 90,7 кв. м;
? частину нежилого приміщення літера А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (секція 5-6), загальною площею 81,40 кв. м; ? частину нежилого приміщення літера В, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_6 (секція 5-6), загальною площею
838 кв. м; ? частину нежилого приміщення №1 - критий тенісний корт на даху підземної автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 1 797 кв. м; ? частину нежилого приміщення - спортивний комплекс з кафе та офісними приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, загальною площею 1 014 кв. м; ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 617, 60 кв. м; ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, загальною площею 608 кв. м; ? частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,6 кв. м; ? частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, загальною площею 131 кв. м; ? частину нежилого приміщення першого поверху (блок 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12, загальною площею 117,90 кв. м; ? частину спального корпусу готельного типу на 44 місця, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 загальною площею
1 865, 10 кв. м; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_14 загальною площею 0,1352 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 0,0823 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 загальною площею 0,0823 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 загальною площею 15,1893 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 загальною площею
1,2496 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18 загальною площею 1,2500 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19 загальною площею 0,2452 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 загальною площею
1,1508 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 1,9633 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_22 адміністративні межі
с. Хижинці, загальною площею 1,9995 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 1,9688 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 1,5950 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_22 адміністративні межі с. Хижинці, загальною площею 0,9916 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 1,9612 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 1,9623 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_23 загальною площею 4,9522 га; ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_24 загальною площею 12,9087 га; ? частину акцій ПАТ "Банк Столиця" в кількості 115 317 штук; ? частину акцій ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1"" у кількості 174 975 штук; ? частину акцій ПрАТ "Київміськбуд-1" у кількості 199 штук. Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль марки"ЛЕКСУС" номерний знак НОМЕР_3, квартиру АДРЕСА_25 загальною площею 190 кв. м, гаражний бокс АДРЕСА_26 загальною площею 19,10 кв. м. Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки "Мерседес Бенц Б 500", номерний знак НОМЕР_2, квартиру АДРЕСА_27 загальною площею 73,60 кв. м, гаражний бокс АДРЕСА_28, загальною площею 18,8 кв. м. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року у частині визнання за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 права власності за кожним на ? частину нежилого приміщення "літера А", що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_5 (секція 5-6), загальною площею 90,7 кв. м та на ? частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею 0, 9916 га скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено на праві власності ОСОБА_2 відокремлене нежиле приміщення (літ. А) НОМЕР_4 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_29 (секція 5-6), загальною площею 90,70 кв. м та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21, загальною площею
0, 9916 га. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 36 678,55 грн. Викладено перше речення резолютивної частини рішення першої інстанції в такій редакції: позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину іменних акцій ПАТ "Банк "Столиця", ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", ПрАТ "Київміськбуд-1" та ? частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_30, загальною площею 1,2496 га, ? частину земельної ділянки що знаходяться за адресою: АДРЕСА_30, загальною площею 1,2500 га скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину акцій ПрАТ "Трест Київміськбуд - 1", 1/2 частину акцій ПрАТ "Київміськбуд - 1", на 1/2 частину земельних ділянок, площею 1,2496 га та 1,2500 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_31 залишено без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на акції ПрАТ "Трест Київміськбуд - 1", акції ПрАТ "Київміськбуд - 1" залишено без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 1,2496 га та 1,2500 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_32, а також визнання за ОСОБА_2 права власності на іменні акції ПАТ "Банк Столиця", у кількості 230 634 штуки, номінальною вартістю 1 153 168,00 грн, залишено без розгляду.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської місцевої прокуратури №5 про поділ майна подружжя задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості
253 875 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу - 5 грн, загальною вартістю пакету акцій у розмірі 1 269 375 грн.
У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за
ОСОБА_2 право особистої приватної власності на прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу - 5 грн, загальною вартістю пакету акцій у розмірі 1 269 375 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 634 687,50 грн за належну ОСОБА_1 частки у праві спільної сумісної власності на прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 погодилася на виплату їй грошової компенсації замість належної їй частки у спірному майні, і просила здійснити таку виплату виходячи з номінальної вартості пакету акцій. Оскільки відповідачем не надано доказів іншої ринкової вартості акцій ніж номінальна, суд дійшов висновку, що дійсна ринкова вартість акцій, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця" становить
1 269 375 грн, що є номінальною вартістю всіх належних подружжю акцій.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом визнання за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу - 5 грн, загальною вартістю пакету акцій у розмірі 1 269 375 грн та стягнення ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 634 687,50 грн за належну їй ? частки у праві спільної сумісної власності подружжя на прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог. В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявлений ОСОБА_1 спосіб поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя є передчасним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо способу поділу, а також вартості спірного майна, і визначити таку на час розгляду справи неможливо.
ОСОБА_1 наполягала саме на визначеному нею способі поділу майна подружжя, однак стягнення з відповідача грошової компенсації за належну позивачці в спільній сумісній власності ? частку акцій ПАТ "Банк Столиця" не забезпечених активами банку за їх номінальною вартістю з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні є несправедливим.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Апеляційного суду м. Києва
від 20 червня 2017 року та залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд визнав спільною сумісною власністю подружжя прості іменні акції, емітентом яких є
ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу - 5 грн, загальною вартістю 1 269 375 грн, проте спір не вирішив по суті позовних вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною 402 ЦПК України (1618-15) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Суд установив, що з 09 березня 1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 липня 2015 року ОСОБА_2 володіє значними пакетами акцій (10 відсотків і більше статутного капіталу) емітента ПАТ "Банк Столиця", а саме: 77 558 шт. простих іменних акцій емітента, що становить 29,7072 % від статутного капіталу емітента (депозитарна установа ТОВ "Перша Фондова Брокерська Компанія) та 176 317 шт. простих іменних акцій емітента, що становить 67,5349 % від статутного капіталу емітента (депозитарна установа ТОВ "Колегія - ЦП", а усього - загальній кількості 253 875 шт., що становить 97,242217 % від статутного капіталу товариства.
Постановою Правління Національного банку України від 30 січня 2012 року за № 30 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" з 31 січня 2012 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку.
Розпорядженням Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 22 лютого 2012 року за №22-а зупинено обіг акцій ПАТ "Банк Столиця" у зв'язку з ліквідацією банку.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти визнання за ним права особистої приватної власності на всі спірні акції та стягнення з нього на користь
ОСОБА_1 грошової компенсації вартості належної їй частки спірного майна за їх номінальною вартістю, оскільки у зв'язку з процедурою ліквідації
ПАТ "Банк Столиця" дійсна (ринкова) вартість належних подружжю акцій є нікчемною. Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) встановлено особливості ліквідації банків, зокрема до виключних повноважень ліквідатора належить визначення суми вимог кожного кредитора та віднесення до певної черги погашення, а також задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних в процедурі ліквідації банку в порядку черговості, визначених ст. 96 цього Закону. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Власникам (акціонерам) банку передається майно банку, що залишилося після задоволення вимог кредитора.
Стаття 57 СК України дає визначення майна, яке належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.
За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Статтею 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери.
Апеляційний суд дійшов висновку, що спірні прості іменні акції є спільною сумісною власністю подружжя. Стягнення з відповідача грошової компенсації за належну позивачу в спільній сумісній власності ? частку акцій ПАТ "Банк Столиця", не забезпечених активами банку за їх номінальною вартістю, є несправедливим.
Проте при розгляді справи апеляційний суд не звернув уваги на таке.
Предметом позову є поділ між подружжям іменних акції, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу - 5 грн, загальною вартістю пакету акцій у розмірі
1 269 375 грн.
Направляючи справу на новий судовий розгляд у частині поділу іменних акцій, емітентом яких є ПАТ "Банк Столиця", у кількості 253 875 штук, суд касаційної інстанції в ухвалі від 08 квітня 2015 року вказав на те, що оскільки спірні акції є іменними, а право акціонера є корпоративним, і надає йому право на участь в управлінні акціонерними товариствами, з яких "Київміськбуд-1", "Трест Київміськбуд-1", є приватними, судам слід з'ясувати, чи не передбачені статутами наведених товариств особливості переходу права власності на іменні акції цих товариств, а, відповідно, можливість визнання за особою, якій не належать іменні акції, права власності на них.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
За частиною 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно до частин першої статті 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером). Закон України "Про акціонерні товариства" (514-17) визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно із частиною четвертою статті 338 ЦПК України, у редакції, яка діляна на момент вирішення спору судом, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Положеннями частини 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Суд першої інстанції встановив, що згідно листа ТОВ "Колегія-Цінні папери" від 20 серпня 2015 року на вказану ОСОБА_2 є власником простих іменних акцій емітента ПАТ "Банк Столиця" у кількості 176 317 шт. загальною номінальною вартістю 881 885 грн. У зв'язку з тим, що депозитарна установа ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" знаходиться у
м. Донецьку, тимчасово окупована територія, поштовий зв'язок припинено, отримання інформації є неможливим.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції допустив суперечності, так як безспірно встановив, що спірне майно (акції) набуто подружжям за час шлюбу, є спільним сумісним майном подружжя, при цьому усупереч цьому, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку з ненаданням позивачем вартості спірного майна.
Разом із тим, апеляційний суд не звернув уваги на те, що сторонами узгоджено вартість акцій, подано ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, інші письмові докази а саме: лист ТОВ "Колегія-Цінні папери", лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку тощо, яким суд не надав належної правової оцінки.
Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент розгляду справи апеляційним судом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 подала докази на підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що предметом позову є поділ між подружжям іменних акції, які є спільною сумісною власністю, є неподільними, визначив дійсну ринкову їх вартість на підставі наявних письмових доказів, врахував, що позивач ОСОБА_1 погодилась на виплату їй грошової компенсації замість частки у спірному майні, поділ спірного майна шляхом виплати позивачу грошової компенсації не порушує інтереси держави, оскільки акції залишаються у власності ОСОБА_2, змінюється лише режим права власності зі спільної сумісної на приватну особисту та прийшов вірного висновку про задоволення вимог.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Разом з тим, ураховуючи задоволення касаційної скарги, скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 2 040 грн.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року скасувати скасувати, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня
2016 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 судовий збір,сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 2 040 грн (дві тисячі сорок гривень).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В.Пророк
І. М. Фаловська
С. П. Штелик ' 'br'