розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Дундар І. О., Папоян В. В.,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу") про визнання неправомірними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 працює начальником насосної станції другого підйому каналу Семенівської ділянки КП "Компанія "Вода Донбасу". 29 жовтня 2016 року у місті Горлівка директором КП "Компанія "Вода Донбасу" ОСОБА_5 видано наказ № 9-к, яким позбавлено ОСОБА_4 премії в розмірі 100 % за серпень 2016 року. Підставами для видання цього наказу стало те, що позивач 09 серпня 2016 року з дозволу виконуючого обов'язки директора підприємства ОСОБА_6 в період з 08 год. 00 хв. до

10 год. 45 хв. був відсутній на робочому місці. Крім того, 16 листопада

2016 року у місті Горлівка директор КП "Компанія "Вода Донбасу" ОСОБА_5 видав наказ № 11-к, яким за порушення трудової дисципліни ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Цим наказом було визнано його винним в тому, що знаходячись в щорічній відпустці в період з 05 жовтня 2016 року по 14 жовтня 2016 року ОСОБА_4 знаходився на лікарняному, та не поставив до відома начальника Семенівської ділянки КП "Компанія "Вода Донбасу" ОСОБА_7 про закінчення лікарняного.

ОСОБА_4 вважає, що не допускав порушень трудової дисципліни та посадової інструкції, а тому просив суд визнати незаконними та скасувати наказ від 23 вересня 2016 року № 9-к та наказ від 16 листопада 2016 року

№ 11-к оскільки вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від

06 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано наказ від 29 вересня 2016 року № 9-к, виданий директором КП "Компанія "Вода Донбасу" ОСОБА_5, в частині позбавлення ОСОБА_4 премії в розмірі 100 % за серпень 2016 року.

Визнано неправомірним та скасовано наказ від 16 листопада 2016 року

№ 11-к, виданий директором КП "Компанія "Вода Донбасу" ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_4 оголошено догану.

Стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 551,21 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к, суд першої інстанції виходив з того, що фактично протягом місяця після виявлення порушень керівник установи не реалізував надане йому трудовим законодавством право на притягнення позивача з дотриманням приписів про порядок та строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених статями 148, 149 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання незаконним та скасування наказу від 16 листопада 2016 року № 11-к, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад порушення пунктів 1.1, 6.1., 7.12 посадової інструкції, оскільки позивачем було завчасно повідомлено свого безпосереднього керівника про продовження відпустки після закінчення лікарняного.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволено частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до

КП "Компанія "Вода Донбасу" про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к про накладення дисциплінарного стягнення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до КП "Компанія "Вода Донбасу" про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року

№ 9-к про накладення дисциплінарного стягнення відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня

2016 року № 9-к про накладення дисциплінарного стягненнямотивовано тим, що відповідачем не порушено законних прав та інтересів позивача.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

13 червня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року та залишити в силі рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня

2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про те, що КП "Компанія "Вода Донбасу" при прийнятті наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к не порушило строків, передбачених статтею 148 КЗпП України.

07 вересня 2017 року на електронну адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від КП "Компанія "Вода Донбасу" надійшло заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року залишити без змін.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до не згоди з рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до КП "Компанія "Вода Донбасу" про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к про накладення дисциплінарного стягнення.

В іншій частині рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року не оскаржується, а тому відповідно до приписів статті 400 ЦПК України не перевіряється.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно положення "Про порядок преміювання за основні показники господарської діяльності керівників, фахівців, спеціалістів та технічних службовців КП "Компанія "Вода Донбасу" (далі - Положення), премія може бути зменшена, або не виплачена повністю за порушення трудової дисципліни (пункт 2.3 Положення); конкретна величина збільшення (зменшення) розміру премії працівникам відокремлених підрозділів визначається директором підрозділу (пункт 2.5 Положення), преміювання працівників проводиться помісячно, при цьому нарахування проводиться у місяць, наступний за звітним періодом (пункт 3.1 Положення).

Згідно наказу від 29 вересня 2016 року № 9-к, виданого директором

КП "Компанія Вода Донбасу" ОСОБА_5 - ОСОБА_4 за порушення трудової дисципліни, яке привело до створення ненормального морально-психологічного мікроклімату в колективі, згідно статті 139 КЗпП України, пункту 2.3 "Положення про порядок преміювання за основні показники господарської діяльності керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП "Компанія "Вода Донбасу" було позбавлено премії в розмірі 100 % за серпень 2016 року.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Аналіз статті 147 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що позбавлення працівника премії, як вид дисциплінарного стягнення, вказаною нормою не передбачено.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що наказ від 23 вересня 2016 року № 9-к про позбавлення

ОСОБА_4 премії видано в межах компетенції керівника підприємства, не суперечить положенню "Про порядок преміювання за основні показники господарської діяльності керівників, фахівців, спеціалістів та технічних службовців КП "Компанія "Вода Донбасу", тому підстав для його скасування не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до

КП "Компанія "Вода Донбасу" про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 вересня 2016 року № 9-к, залишити без змін.