відповідачі: Бердянська міська рада Запорізької області, ОСОБА_4, реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області,

третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Запорізькій області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року у складі судді Пустовіт З. П. та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2016 року у складі суддів: Пільщик Л. В., Краснокутської О. М., Сапун О. А.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_4, реєстраційної служби Бердянського міжрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконним та скасування пункту 18 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 31 травня 2013 року № 33 та скасування рішення державного реєстратора.

Прокурор, посилаючись на незаконність пункту 18 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 31 травня 2013 року № 33, оскільки уважав, що цим пунктом рішення, орган місцевого самоврядування фактично передав відповідачу нову земельну ділянку, якій в подальшому був присвоєний новий кадастровий номер, а визнання таким, що втратив чинність державний акт виходить за межі наданих йому повноважень, просив суд визнати незаконним і скасувати оскаржуваний пункт рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 31 травня 2013 року № 33 та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції від 26 вересня 2013 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки обставини на які посилався позивач у позові, не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2016 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, і судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У квітні 2016 року заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2016 року, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області.

Касаційна скарга заступника прокурора Запорізької області мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області зазначену справу.

23 травня 2016 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

15 червня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2016 року, які мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги є безпідставними.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року дану справу призначено до судового розгляду.

У січні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та передано судді-доповідачу.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги заступника прокурора Запорізької області та матеріали справи, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що на підставі державного акту від 26 травня 2009 року власником земельної ділянки площею 0,1094 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування готелю, був ОСОБА_5, який на підставі нотаріально оформленого договору дарування земельної ділянки від 21 березня 2012 року безоплатно передав зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_4

12 березня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Бердянської міської ради Запорізької області із заявою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв'язку з переходом до нього права власності на земельну ділянку площею 0,1094 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 18 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 31 травня 2013 року № 33 ОСОБА_4 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), залишивши у його власності земельну ділянку площею 0,1094 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування готелю. Державний акт на право власності на земельну ділянку від 26 травня 2009 року, реєстраційний номер 040926501054, визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02 лютого 2015 року земельна ділянка площею 0,1094 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування готелю, зареєстрована за кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно з листом Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області від 23 вересня 2014 року з метою некоректного розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1 на карті в електронному вигляді, а саме накладення меж земельних ділянок, було здійснено коригування меж зазначеної ділянки, нова земельна ділянка не формувалась. Ідентифікація земельної ділянки двома кадастровими номерами на публічній кадастровій карті сталася внаслідок недосконалості наявного програмного забезпечення в результаті допущеної її розробниками помилки. Зазначеній земельній ділянці площею 0,1094 га за вказаною адресою присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, інший кадастровий номер НОМЕР_2 до уваги не брати.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру, кадастровий номер НОМЕР_2 має інша земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_2.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки до Державного земельного кадастру вносяться в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного Кодексу України.

Вимоги щодо технічної документації меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначені статтею 55 Закону України "Про землеустрій".

Технічною документацією щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою спеціалізованою організацією на підставі заяви ОСОБА_4 як нового власника земельної ділянки, визначено місцерозташування поворотних точок меж цієї ділянки в натурі на (місцевості), межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) із закріпленням межових знаків, при цьому площа, місце розташування та цільове призначення земельної ділянки не змінилися.

Затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Бердянська міська рада Запорізької області при затвердженні технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 правомірно зазначила у рішенні про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку від 26 травня 2009 року вважати таким, що втратив чинність, оскільки зазначений акт на право власності на земельну ділянку видавався попередньому власнику - ОСОБА_5

Належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог прокурор суду не надав і не посилався на такі ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах.

Суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи зі встановлених на підставі наданих сторонами доказів фактичних обставин справи, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Доводи касаційної скарги заступника прокурора Запорізької області про те, що відповідач отримав у власність нову земельну ділянку, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами.

Інші доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а лише ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на осіб, які подали касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2016 року залишити без змін.