розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2015 року у складі судді Челюбєєва Є. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2016 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Біляєвої О. М.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електроенергію.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, в порушення вимог Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , безобліково споживав електроенергію шляхом самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Виявлене порушення зафіксовано у акті про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем.

Посилаючись на вказане та з урахуванням викладеного, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" просило суд стягнути з відповідача заборгованість за безобліково спожиту електроенергію у розмірі 19 044,02 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня

2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області

від 25 травня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 17 140 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач вчинив порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн), яке виявлене працівниками позивача та зафіксовано в акті, складеному у відповідності до вимог пункту 53 ПКЕЕн. Нарахування за актом були проведені ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" відповідно до вимог Методики визначення об'єму і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, і цей розрахунок є правильним.

У червні 2016 рокуОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

16 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_6 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

12 серпня 2013 року під час перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ працівниками Дзержинського РЕМ за вищевказаною адресою у квартирі було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника: змонтована прихована електропроводка за щитком, виведено фазний та нульовий дроти, що підключені дообліково, при відключеному електролічильнику у вказаних дротах присутня напруга. Вказане порушення не могло бути виявлене при проведенні контрольного огляду. З метою виявлення порушення використані спеціальні технічні засоби - індикатор магнітного поля. Технічна можливість припинити тільки без облікове споживання електричної енергії відсутня. Дане порушення було зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕн № 185891.

На підставі акта про порушення від 12 серпня 2013 року № 185891 складено розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії у розмірі 19 044,02 грн.

У вересні 2015 року дружиною ОСОБА_6 було здійснено часткову оплату у рахунок погашення нарахованих збитків у розмірі 1 904,02 грн.

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕ, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку: вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов ПКЕЕ.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.

Згідно з пунктом 48 ПКЕЕ споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку: пошкодження приладу обліку.

Порядок складання актів про порушення споживачем ПКЕЕ визначено у пункті 53 цих правил, відповідно до якого, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини відповідача у порушенні Правил користування електричною енергією, у зв'язку із чим наявні правові підстави для стягнення з нього на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" збитків, спричинених без обліковим споживанням електричної енергії.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2016 року залишити без змін.