заінтересовані особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кут", начальник Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Анатолій Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у складі судді Каліушка Ф. А. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві) Бондара Валерія Андрійовича, заінтересовані особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кут" (далі - ОСББ "Кут"), начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ЗаєцьАнатолій Миколайович.

Скарга мотивована тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року скасовано постанову від 24 листопада 2015 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченка М. Р. про закінчення виконавчого провадження. Зазначає, що відповідно до положень частин першої, третьої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" після скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження має бути винесена постанова про відновлення виконавчого провадження, але цього зроблено не було. Скаржник неодноразово звертався до начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. з проханням відновити виконавче провадження ВП №46234623 з метою зняття арешту з майна, зокрема з належного йому на праві власності автомобіля, але цього зроблено не було.

На підставі викладено ОСОБА_2 просив визнати бездіяльність начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. щодо невідновлення виконавчого провадження неправомірною; зобов'язати начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. відновити виконавче провадження; зобов'язати начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. повідомити Дарницький районний суд м. Києва ОСОБА_2 про виконання ухвали суду за цією скаргою не пізніше ніж у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

14 листопада 2016 року через канцелярію Дарницького районного суду м. Києва від скаржника надійшло клопотання про залишення без розгляду вимог в частині зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. відновити виконавче провадження та зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. повідомити Дарницький районний суд м. Києва та ОСОБА_2 про виконання ухвали суду за цією скаргою не пізніше ніж у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_2 в частині зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. відновити виконавче провадження та зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві БондараВ. А. повідомити Дарницький районний суд м. Києва та ОСОБА_2 про виконання ухвали суду за цією скаргою не пізніше ніж у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили залишено без розгляду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні скарги.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що скарга заявника на бездіяльність начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві не підлягає задоволенню, оскільки скаржник посилається на бездіяльність начальника відділу, яка полягає у невідновленні виконавчого провадження, однак Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , зокрема статтею 51 цього Закону, повноваження щодо відновлення виконавчого провадження покладено на державного виконавця, а не на начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що положення статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" не застосовуються до спірних правовідносин, зокрема в них не передбачено, що на начальника відділу державної виконавчої служби покладено обов'язок самостійного вчинення виконавчих дій, замість державного виконавця.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що начальник ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві не скористався своїми повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 83 Закону України "Про виконавче провадження", відмовився провести об'єктивну перевірку та не відновив виконавче провадження. Судами попередніх інстанцій не перевірено питання бездіяльності начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві та не встановлено факту звернення ОСОБА_2 до начальника відділу зі скаргами на дії державного виконавця, а також невчинення керівником відповідних дій за результатами цього звернення.

16 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСББ "Кут" до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСББ "Кут", третя особа - ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити певні дії, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ "Кут" заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 10 093,68 грн, судові витрати в сумі 218,80 грн, про що 12 грудня 2014 року видано виконавчий лист.

29 січня 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченком М. Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано строк для добровільного виконання її до 05 лютого 2015 року.

13 лютого 2015 року державним виконавцем Шевченком М. Р. органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2015 року скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченка М. Р. задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 січня 2015 року та постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 13 лютого 2015 року ВП № 46234623 неправомірними. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 січня 2015 року, постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 13 лютого 2015 року ВП № 46234623 скасовано. В задоволенні решти вимог відмовлено.

19 серпня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Сидоренком Р. Г. винесено постанову про розшук майна боржника.

10 червня 2015 року начальником органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Ярушевською І. І. винесено постанову про скасування процесуального документа, скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 29 січня 2015 року, що видав Шевченко М. Р.

10 червня 2015 року начальником органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Ярушевською І. І. винесено постанову про скасування процесуального документу, скасовано документ "Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 13 лютого 2015 року, що видав Шевченко М. Р.

10 червня 2015 року начальником органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Ярушевською І. І. винесено постанову про скасування процесуального документу, скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 29 січня 2015 року, що видав Шевченко М. Р.

11 червня 2015 року старшим державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано строк для добровільного виконання до 18 червня 2015 року.

17 липня 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р. винесено постанову про розшук майна боржника.

12 листопада 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Маріуцою Т. В. винесено постанову про зміну зберігача майна.

24 листопада 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 031,25 грн.

24 листопада 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 150 грн.

24 листопада 2015 року державним виконавцем органу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченко М. Р., заінтересовані особи ОСББ "Кут", начальник ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондар В. А. про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 24 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 46234623 задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченка М. Р. щодо винесення постанови від 24 листопада 2015 року, про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6460/12, виданому 12 грудня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 10 312,48 грн неправомірними. Зобов'язано начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. скасувати постанову від 24 листопада 2015 року старшого державного виконавця Шевченка М. Р.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. А частиною третьою цієї статті визначено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець дійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Установлено, що на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року начальником ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондарем В. А. 13 травня 2016 року винесено постанову про скасування процесуального документа, скасовано документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження (пункт 8 частина перша статті 49 Закону)" від 24 листопада 2015 року, що видав Шевченко М. Р.

В подальшому, скаржник звертався до начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондаря В. А. з заявою про відновлення виконавчого провадження, однак останнім його вимоги виконані не були.

Скаржник, звертаючись до суду першої інстанцій із клопотанням про залишення без розгляду вимог в частині зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві БондараВ. А. відновити виконавче провадження та зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. повідомити Дарницький районний суд м. Києва та ОСОБА_2 про виконання ухвали суду за цією скаргою не пізніше ніж у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили, посилався як на підставу на те, що 27 жовтня 2016 року ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві зняв арешт з автомобіля та повернув йому цей транспортний засіб.

У зв'язку із чим, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_2 в частині зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. відновити виконавче провадження та зобов'язання начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бондара В. А. повідомити Дарницький районний суд м. Києва та ОСОБА_2 про виконання ухвали суду за цією скаргою не пізніше ніж у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили залишено без розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець; начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 10.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, місцевий суд з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що скаржник посилається на бездіяльність начальника відділу, яка полягає у невідновленні виконавчого провадження, однак Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , зокрема статтею 51 цього Закону, повноваження щодо відновлення виконавчого провадження покладено на державного виконавця, а не на начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Крім цього, виконавче провадження було відновлено, арешт знято, а транспортний засіб повернено скаржнику.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши докази, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують. Також колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника в касаційній скарзі на положення Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , оскільки скарги від 21 червня 2016 року, від 02 лютого 2016 року та від 12 березня 2016 року направлялись ним в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

З урахуванням наведеного, ухвали місцевого та апеляційного судів є такими, що постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень немає.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.