розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року у складі судді: Нечепоренка Л. М. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Білоконь О. В.,

У жовтні 2016 року ПАТ "Київобленерго" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 травня 2016 року між сторонами був укладений договір № 200082779 про користування електричною енергією побутовим споживачем. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві електричну енергію, а останній оплачувати одержану електроенергію за встановленими тарифами. Раніше особовий рахунок на користування електроенергією рахувався за ОСОБА_5

11 травня 2016 року працівниками позивача в АДРЕСА_1 Рокитнянського району було виявлено факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (далі - Правила): самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом приєднання без облікового трифазного кабелю до вхідних клем вхідного автоматичного вимикача, що встановлений всередині пластмасового ящика перед електролічильником. Електроенергія, яка споживалась, лічильником не враховувалася. Внаслідок безоблікового приєднання пошкоджений сам ящик та захисний кожух ввідного автоматичного вимикача. Про порушення був складений акт № К 031251 та нараховано суму збитків недоврахованої електричної енергії в розмірі 25 130,86 грн. ПАТ "Київобленерго" просило стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудні 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року, позов ПАТ "Київобленерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Київобленерго" заборгованість у розмірі 25 130,86 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів мотивовано тим, що відповідач допустив розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом приєднання без облікового трифазного кабелю до вхідних клем вхідного автоматичного вимикача, що встановлений всередині пластмасового ящика перед електролічильником, тому ПАТ "Київобленерго" правомірно нарахувало збитки у розмірі 25 130,86 грн на підставі акту про порушення Правил від 11 травня 2016 року.

У травні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і направити справу на новий розгляд. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент складання акту № К 031251 від 11 травня 2016 року ОСОБА_4 не був споживачем, оскільки з ним договір № 200082779 про користування електричною енергією побутовим споживачем був укладений лише 17 травня 2016 року, і цей договір не має зворотної сили. Вказує, що при визначенні розміру збитків відповідачем порушено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКЕР від 04 травня 2006 року №562 (далі - Методика), і суди відхили його клопотання про проведення технічної експертизи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2017 року ПАТ "Київобленерго" через представника Кононенко О. С. надало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю вимог касаційної скарги, оскільки акт № К 031251 від 11 травня 2016 року відповідач не оскаржував і не надав доказів, які б спростовували факт порушення Правил.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ПАТ "Київобленерго" постачає електричну енергію до будинку по АДРЕСА_1 Рокитнянського району Київської області на підставі договору про користування електричною енергією № 200082779 від 17 травня 2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 До цього особовий рахунок обліковувався за батьком відповідача - ОСОБА_5, який помер у 2008 році.

Суди встановили, що 11 травня 2016 року представниками енергопостачальника по АДРЕСА_1 Рокитнянського району Київської області проведено перевірку дотримання Правил, в результаті якої було виявлено факт порушення відповідачем Правил від 11 травня 2016 року, а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом приєднання без облікового трифазного кабелю до вхідних клем вхідного автоматичного вимикача, що встановлений всередині пластмасового ящика перед електролічильником. Електроенергія, що споживалась, лічильником не враховувалася. Внаслідок безоблікового приєднання пошкоджений сам ящик та захисний кожух ввідного автоматичного вимикача. По цьому факту було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 11 травня 2016 року №К 031251, який підписаний трьома представниками енергопостачальника.

Суди встановили, що 17 травня 2016 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами Правил розглянуто акт про порушення Правил від 11 травня 2016 року № К 031251 за участю ОСОБА_4 Комісією встановлено, що споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку та прийнято рішення, що акт підлягає розрахунку згідно з пунктом 53 Правил від 11 травня 2016 року, про що було складено протокол № 0260. Згідно з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 12 листопада 2015 року по 11 травня 2016 року, складеного відповідно до Методики, розмір завданих позивачу збитків складає 25 130,86 грн.

При задоволенні позову суди зробили висновок, що ОСОБА_4 допустив порушення пункту 48 Правил внаслідок чого позивачу завдано збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно розрахунку, складеного відповідно до Методики, тому ПАТ "Київобленерго" правомірно нарахувало збитки згідно акту про порушення Правил від 11 травня 2016 року у розмірі 25 130,86 грн.

Колегія суддів погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

В абзаці другому частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У пункті 48 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.

Згідно з пунктом 53 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) зазначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Встановивши, що ОСОБА_4 допустив розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом приєднання безоблікового трифазного кабелю до вхідних клем вхідного автоматичного вимикача, що встановлений всередині пластмасового ящика перед електролічильником, суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Посилання на те, що у момент складання акту № К 031251 від 11 травня 2016 року ОСОБА_4 не був споживачем, оскільки з ним договір № 200082779 про користування електричною енергією побутовим споживачем був укладений лише 17 травня 2016 року, колегія суддів відхиляє. Відсутність договору про користування електричною енергією між позивачем та ОСОБА_4 не є підставою для звільнення його від оплати за енергопостачання та не звільняє його від відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією.

Аргумент касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що суди відмовили у задоволенні його клопотання про проведення технічної експертизи, колегія суддів відхиляє.

Тлумачення пункту другого частини шостої статті 130, частин першої, другої статті 131 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених рішень) свідчить, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року суддя відкрито провадження у справі № 375/1188/16-ц і у справі призначено попереднє судове засідання на 09:00 годину 12 жовтня 2016 року. Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року справу № 375/1188/16-ц призначено до розгляду в судове засідання.

Клопотання про проведення технічної експертизи від 13 квітня 2017 року ОСОБА_4 заявив у суді апеляційної інстанції (а. с. 94) без обґрунтування поважності причин, які б унеможливлювали заявити відповідне клопотання під час підготовчого провадження у суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.