розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2017 року, у складі судді Ступак С. В., та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Зубакової В. П., Бондар Я. М.,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі -

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") про визнання факту проживання однією сім'єю, відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю діда у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.

Позов обґрунтовано тим, що з 17 травня 1977 року по 28 червня 1977 року, з 30 листопада 1983 року по 10 січня 1994 року та з 23 липня 1998 року по 26 квітня 2002 року дід позивача, ОСОБА_5, перебував у трудових відносинах з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Тривала праця в шкідливих умовах викликала в останнього захворювання на пиловий бронхіт, емфізему легень 1 стадії, ДН 1-11 стадії.

Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії від 07 травня 2001 року ОСОБА_6 вперше встановлено третю групу інвалідності з втратою працездатності 30 % на період з 23 квітня 2001 року по 01 квітня 2002 року у зв'язку із професійним захворюванням - пиловим бронхітом I ступеня.

В подальшому, 25 червня 2014 року, діду позивача була встановлена перша група інвалідності з втратою працездатності 100 % з 23 червня 2014 року безстроково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Відповідно до довідки Міжрайонної профпатологічної Медико-соціальної експертної комісії від 28 листопада 2014 року встановлено причинний зв'язок смерті діда позивача з отриманим ним професійним захворюванням.

Позивач вказував, що проживав однією сім'єю із померлим, який фактично замінив йому батька, займався його вихованням та брав участь у його матеріальному забезпеченні.

Втрата близької людини спричинила позивачу душевні та психічні страждання, змінився його звичний спосіб життя, чим завдано йому моральної шкоди, що оцінена ним у розмірі 60 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Встановлено факт про спільне проживання ОСОБА_7 з померлим ОСОБА_5 з моменту народження ОСОБА_7 по день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ПАТ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду обґрунтовано тим, що факт існування родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_5, а також їх спільного проживання однією сім'єю, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Смерть діда позивача спричинена його професійним захворюванням, яке виникло у зв'язку із шкідливими умовами праці у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди у 30 000 грн, суд першої інстанції дійшов висновку що така сума відповідатиме вимогам розумності, виваженості, та буде еквівалентом завданим позивачу моральним стражданням.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня

2017 року рішення місцевого суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_7 змінено, збільшено цей розмір з 30 000 грн до 60 000 грн. В іншій частини рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, місцевим судом не враховано положення пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) . Глибина та тривалість моральних страждань позивача, час та зусилля, які він доклав для зміни звичного укладу свого життя після смерті рідної людини, вказує на необхідність збільшення стягнутого з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" розміру моральної шкоди.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга відповідача мотивована відсутністю з його боку порушень законодавства з питань охорони праці, що призвели до виникнення у діда позивача професійного захворювання. Позивачем не підтверджено достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому моральних страждань та не обґрунтовано розмір завданої йому моральної шкоди.

Позивач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направив.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю особи, виникає у чоловіка (дружини), батьків (усиновлювачів), дітей (усиновлених), а також осіб, які проживали з нею однією сім'єю, з моменту смерті цієї особи.

Право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю внаслідок професійного захворювання, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

До правовідносин, коли професійне захворювання мало місце до 01 січня 2004 року (набрання чинності ЦК України (435-15) ), а смерть фізичної особи настала після зазначеної дати, підлягають застосуванню положення статті 1168 ЦК України.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16 та від 02 вересня 2015 року у справі № 6-576цс15.

У справі, яка перегладяться, судом, на підставі Акту розслідування професійного захворювання від 03 квітня 2001 року, установлено, що дід позивача, ОСОБА_5, отримав професійне захворювання у зв'язку з незабезпеченням йому відповідачем безпечних умов праці.

Існування причинно-наслідкового зв'язку між професійним захворюванням та смертю ОСОБА_6 підтверджується наявною у матеріалах справи копією висновку МСЕК від 28 листопада 2014 року.

Місцевий суд, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, поданих сторонами, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не забезпечено діду позивача безпечних та нешкідливих умов праці, що призвело до виникнення в останнього професійного захворювання.

Водночас, змінюючи рішення місцевого суду та збільшуючи розмір моральної шкоди, спричиненої смертю діда, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційним судом враховано ступінь вини відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивача, незворотність негативних наслідків, спричинених смертю його діда, характер немайнових втрат, а також тяжкість вимушених змін у його звичному способі життя. Виходячи із зазначеного, визначений апеляційним судом розмір грошової компенсації відповідає вимогам розумності та справедливості та узгоджується з розміром моральних страждань позивача.

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що у зв'язку із наявністю документального підтвердження факту родинних відносин між померлим ОСОБА_5 та позивачем - ОСОБА_4, встановлення такого факту судом першої інстанції є зайвим, проте встановлення зазначеного факту на правильність судового рішення не впливає.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення місцевого суду, у незміненій апеляційним судом частині, та рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2017 року, у незміненій частині, та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.