Постанова
Іменем України
08 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 285/1893/17
провадження № 61-27407св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новоград-Волинський район електричних мереж приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2017 року у складі судді
Сташків Т. Б. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області
від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Талько О. Б.,
Генсецької І. А., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинського району електричних мереж приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - Новоград-Волинський РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго") про визнання незаконним протокольного рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1. Актом комісії Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 03 січня 2017 року за вказаною адресою встановлено порушення позивачем п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) ,
у редакції, чинній на час розгляду справи, (далі - ПКЕЕН), а саме підключення електричної установки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника - змонтовано розетку зі схованою електропроводкою, при включеному навантаженні в дану розетку лічильник не працює. Вартість електроенергії, необлікованої внаслідок даного порушення, визначена відповідачем у розмірі 61 799,98 грн за період у три роки.
Позивач зазначав, що йому не було відомо про встановлення зазначеної розетки у даному житловому будинку, який раніше належав його батькові.
Зазначив, що всупереч положенням законодавства у акті про порушення ПКЕЕН відсутнє посилання на відповідний пункт Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика № 562).
Окрім того, згідно з даною Методикою № 562 у разі користування електричною енергією без приладу обліку розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання, величина якого визначається за попередні дванадцять місяців або за фактичний період споживання, якщо він менший дванадцяти місяців. Разом з тим, в протокольному рішенні засідання комісії Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 23 січня 2017 року № 7 з розгляду акта порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_1 при розрахунку обсягу електроенергії, відповідач застосував період у три роки.
На підставі вищевказаного ОСОБА_1 просив визнати незаконним протокольне рішення засідання комісії Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 23 січня 2017 року № 7, прийняте за результатом розгляду акта про порушення ПКЕЕ
від 03 січня 2017 року.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним протокольне рішення засідання комісії Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 23 січня 2017 року № 7 з розгляду акта порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_1
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акт про порушення
від 03 січня 2017 року складений з порушенням вимог ПКЕЕН та Методики № 562, тому нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі такого акта є протиправним.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2017 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при застосуванні
формули (2.7) необхідно враховувати положення пункту 2.6. глави 2 Методики № 562 щодо кількості днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок. Таким чином, нарахування відповідачем не облікованої електричної енергії за період з 03 січня 2014 року по 03 січня 2017 року не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвал апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, задовольняючи позов, не врахували, що неправильний розрахунок санкцій не може звільнити споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕН, тому що неправильність вихідних даних, зокрема періоду нарахування, не може бути підставою для скасування санкції в цілому, а лише в частині надмірно нарахованих сум. Крім того, факт порушення позивачем ПКЕЕН підтверджений актом, який складений в його присутності та засвідчений його підписами, що підтверджує наявність самовільного підключення електроенергії до будинку.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що будинок, в якому він проживає, належав його батькові, тому про самовільне підключення електроенергії до будинку він не знав. Крім того, погодившись зі складеним актом від 03 січня 2017 року про порушення ПКЕЕ, вважає протокольне рішення комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 23 січня 2017 року № 7 незаконним, оскільки розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснено відповідно до абзацу 2 підпункту "а" пункту 3.3 Методики № 562, що суперечить нормам чинного законодавства. Тому судові рішення є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
18 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що 16 грудня 2009 року між Новоград-Волинським РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та
ОСОБА_1 укладений договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1.
03 січня 2017 року під час проведення перевірки за адресою проживання позивача, працівниками Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в присутності ОСОБА_1 складений акт про порушення Правил користування електричною енергією від 03 січня 2017 року, а саме: підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника - змонтована розетка зі схованою електропроводкою шляхом підключення проводів на ділянці від межі розподілу до лічильника, монтуванням точки на горищі. При включеному навантаженні в дану розетку лічильник не працює.
23 січня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення від 03 січня 2017 року, на якому встановлено самовільне підключення до мережі енергопостачальної організації поза засобами обліку та прийнято рішення щодо проведення нарахування за актом про порушення від 03 січня 2017 року згідно з пунктом 3.5 Методики № 562. Період нарахувань з 03 січня 2014 року по 03 січня 2017 року, всього нараховано за самовільно спожиту електроенергію 61 799,98 грн. Прийняте рішення комісії оформлене протоколом від 23 січня 2017 року № 7, копію якого разом з розрахунком вручено ОСОБА_1 та запропоновано сплатити суму, що зазначена в акті. Акт та протокол споживач засвідчив своїми підписами. У протоколі зазначено, що споживач у разі незгоди має право оскаржити рішення комісії в суді.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ПКЕЕН та Методикою № 562.
У пункті 48 ПКЕЕН зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення ПКЕЕ, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.
Порядок складання актів про порушення споживачем ПКЕЕН передбачений пунктом 53, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.
У позові як на підставу скасування оскаржуваних рішень позивач посилалась на те, що відповідачем неправомірно було обраховано обсяг самовільно спожитої електроенергії відповідно до пункту 3.5
Методики № 562 за три роки, в той час як відповідно до пункту 2.6 Методики № 562 такий період не повинен перевищувати сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що акт від 03 січня 2017 року складений з порушеннями Методики № 562, тому нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі такого акта є протиправним, при цьому, обґрунтовуючи такий висновок, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що позивач не заперечує факт не облікованого споживання ним електричної енергії, однак вважає, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведено з порушенням вимог чинного законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, обґрунтовував своє рішення тим, що нарахування згідно з актом від 03 січня 2017 року про порушення ОСОБА_1 ПКЕЕ виконано відповідно до п. 3.5. Методики № 562, який передбачає нарахування саме за формулою (2.7) Методики. Зазначив, що при застосуванні формули (2.7) необхідно враховувати положення пункту 2.6 глави 2 Методики № 562 щодо кількості днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судами встановлено, що позивач є споживачем електричної енергії, яку йому постачає відповідач.
Факт порушення споживачем ПКЕЕ зафіксовано актом комісії Новоград-Волинського РЕМ ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 03 січня 2017 року.
Оскарження протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено чинним законодавством, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору.
Складений відповідно до вимог вказаних вище ПКЕЕН відповідачем протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків.
Вказані документи (акт та протокол) у разі звернення постачальника електричної енергії із позовом до суду про відшкодування вказаних збитків можуть бути надані як докази, які повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими належними доказами, а їх самостійне оскарження не передбачено чинним законодавством.
Оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики № 562 повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11.
Ураховуючи вказане, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки визнання протиправним та скасування акта про порушення, а також рішення комісії з розгляду вказаного акта, оформленого у вигляді протоколу, не є самостійним способом захисту порушеного права, обставини незаконності акта та рішення комісії встановлюються під час звернення до суду з позовом постачальника електричної енергії та підстави скасування можуть бути доведеними позивачем під час розгляду справи.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, тому дійшли помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1, у зв'язку з чим ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки судами встановлено фактичні обставин справи, однак неправильно застосовано до спірних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як споживач, судовий збір за подання позовної заяви не стягується. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає задоволенню, то сплачений при її подачі судовий збір у розмірі 1 920 грн необхідно компенсувати ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як споживач.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоград-Волинського району електричних мереж приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про визнання незаконним протокольного рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією відмовити.
Судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 920 гривень компенсувати приватному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв
В. В. Пророк
І. М. Фаловська ' 'br'