розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2017 року у складі судді Фоменко І. М. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2017 року у складі суддів: Хвостика С. Г., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду в інтересах недієздатного ОСОБА_5, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, спадкоємцем якого є повнолітній син ОСОБА_5, інвалід ІІ групи з дитинства безстроково, що підтверджується медичною довідкою від 07 квітня 1992 року.Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним, ОСОБА_4 призначено його опікуном.

Про смерть ОСОБА_9 вона дізналася на початку літа 2016 року, оскільки з колишнім чоловіком та батьком їх сина вона не спілкувалася. Строк на прийняття спадщини пропущено з поважної причини у зв'язку із розглядом справи про визнання недієздатним ОСОБА_5 та призначення над ним опіки.

Посилаючись на викладені обставини, просила встановити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

У лютому 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до до ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5, про зміну черговості одержання права на спадщину.

Зазначала, що є спадкоємцем третьої черги після смерті свого племінника ОСОБА_9, проте має право на спадкування із спадкоємцем першої черги, оскільки протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу своєму племіннику, який за станом здоров'я був у безпорадному стані. Просила суд змінити черговість одержання нею права на спадкування з третьої черги на першу разом із ОСОБА_5

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2017 року первісний позов задоволено. Визначено ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5, додатковий строк один місяць після вступу рішення в законну силу для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5, пропустила строк для прийняття спадщини з поважної, об'єктивної причини, оскільки рішення суду про визнання ОСОБА_5 недієздатним ухвалено поза межами шестимісячного строку, а саме: 05 грудня 2016 року. ОСОБА_6 не довела суду того факту, що спадкодавець потребував тривалий час її допомоги, що вона матеріально забезпечувала його, а також надавала іншу допомогу ОСОБА_9 Спадкодавець окремо від ОСОБА_6, з 1993 року отримував пенсію як інвалід 3 групи загального захворювання. З огляду на положення частини другої статті 1259 ЦК України вбачається, що спадкоємець наступної черги ОСОБА_6 не довела суду те, що її племінник ОСОБА_9 тривалий час потребував стороннього догляду та вона цей догляд здійснювала, оскільки саме позивач є особою похилого віку, інвалідом 1 групи загального захворювання, а також отримує мінімальний розмір пенсії.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду в частині вирішення первісних позовних вимог сторонами не оскаржувалося та в апеляційному порядку не переглядалося.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суду не було надано доказів перебування ОСОБА_9 в безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями та систематичність надання йому тіткою матеріальної допомоги. ОСОБА_9 протягом тривалого часу проживав разом з жінкою ОСОБА_10, з якою не перебував у зареєстрованому шлюбі, отримував пенсію, мав неофіційний підробіток, самостійно займався господарством та готував їжу, сторонньої допомоги не потребував.

У лютому 2018 року представником ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - подано касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій заявник просить скасувати судові рішення в частині вирішення зустрічного позову та задовольнити зустрічний позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що її племінник хворів на туберкульоз та втратив око, у зв'язку з чим потребував сторонньої допомоги, в тому числі матеріальної. Вона ставилася до нього, як до сина, та постійно підтримувала із ним родинні відносини, опікувалася ним та надавала кошти на лікування. У 2014 році ОСОБА_9 захворів на онкозахворювання, опікувалася хворим лише вона. Її вік та стан здоров'я не перешкоджав у здійсненні догляду за племінником. Судами при вирішення справи вказані обставини оцінено неправильно та необґрунтовано відмовлено їй у задоволенні зустрічного позову.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, спадкоємцем якого є повнолітній син ОСОБА_5, інвалід ІІ групи з дитинства безстроково, що підтверджується медичною довідкою від 07 квітня 1992 року (а. с. 6).

ОСОБА_9 з 1958 року по день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 і разом з ним на момент смерті проживала ОСОБА_11, 1940 року народження, яка не має родинних відносин із спадкодавцем.

До приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_9 у межах шестимісячного строку звернулися: ОСОБА_12, ОСОБА_6, яка є рідною тіткою спадкодавця, та його син ОСОБА_5

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним, ОСОБА_4 призначено його опікуном.

ОСОБА_6 є рідною тіткою померлого ОСОБА_9 та згідно з положеннями статті 1263 ЦК України належить до спадкоємців третьої черги.

Обґрунтовуючи вимоги щодо зміни черговості одержання права на спадщину після смерті племінника ОСОБА_9, ОСОБА_6 вказувала на ті обставини, що за життя ОСОБА_9 перебував у безпорадному стані внаслідок тяжких хвороб, у зв'язку з чим вона піклувалася про нього та допомагала матеріально, зокрема, готувала їжу, прала речі, давала кошти на операцію, на придбання ліків та подальшу реабілітацію, оскільки спадкодавець з 1996 року не працював. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 зазначала, що має право на одержання спадщини разом із спадкоємцем ОСОБА_5, тобто, разом із сином померлого племінника.

Згідно частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Таким чином, черговість одержання права на спадкування може бути змінено лише за умови тривалого часу опікування, матеріального забезпечення, надання іншої допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6, суди правильно виходили із того, що вона не надала належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, що відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України є обов'язком позивача.

Зокрема, суду не було надано доказів перебування ОСОБА_9 в безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями та систематичність надання йому тіткою матеріальної допомоги. Натомість із доказів у справі суди установили, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу проживав разом з жінкою ОСОБА_10, з якою не перебував у зареєстрованому шлюбі, отримував пенсію, мав неофіційний підробіток, самостійно займався господарством та готував їжу, сторонньої допомоги не потребував.

На підставі встановлених обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за ОСОБА_6 права на спадкування разом із ОСОБА_5

Доводи заявника про те, що вона набула права на спадкування разом із ОСОБА_5, оскільки протягом тривалого часу надавала матеріальну допомогу спадкодавцеві, спростовано сукупністю доказів у справі, які судами оцінено належним чином.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення в частині вирішення зустрічного позову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують установлені судами обставини.

В частині вирішення первісного позову рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалося, а тому не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2017 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5, про зміну черговості одержання права на спадщину та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2017 року залишити без змін.