Постанова

Іменем України

06 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 2-а-34/2010

провадження № 61-22138св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Управління Пенсійного фонду України Вишгородського району Київської області,

представники відповідача: Фесюк Тетяна Олександрівна, Оденюк Юлія Миколаївна, Компанець АннаОлексіївна,

заявник - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 рокуу складі колегії суддів: Голуб С. А., Приходька К. П., Таргоній Д. О.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня

2010 року позов було задоволено частково та зобов'язано Управління Пенсійного фонду УкраїниВишгородського району Київської області (далі - УПФУ Вишгородського району Київської області)здійснити перерахунок ОСОБА_4 недоотриманої доплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 09 липня 2007 року по січень 2009 року, з серпня 2009 року по жовтень 2009 року.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою зобов'язано УПФУ Вишгородського району Київської областіздійснити перерахунок пенсії за період з 14 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену суму як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною сумою відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано УПФУ Вишгородського району Київської областіздійснити за період з 03 серпня 2009 по 31 жовтня 2009 року перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю згідно з статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У лютому 2018 року ОСОБА_8звернувся до Апеляційного суду Київської області з заявою про роз'яснення постанови Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2011 року.

Заява мотивована тим, що судом апеляційної інстанції у вказаній постанові не було зазначено конкретного розміру недоплачених сум, а тому просив суд роз'яснити який саме має бути розмір невиплачених сум після проведення перерахунку на підставі статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_8 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2011 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив з того, що відсутні правові підстави встановлені статтею 271 ЦПК України для роз'яснення рішення апеляційного суду.

У березні 2018 рокуОСОБА_8подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та задовольнити його заяву.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною і необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, апеляційний суд не виконав вимоги статі 254 КАС (2747-15) України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи в судове засідання. Про роз'яснення або про відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнюється його реалізацією. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового рішення. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд, враховуючи те, що вимоги заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду полягають у зазначенні конкретного розміру сум, які підлягають виплаті, що суперечить вимогам закону, встановивши, що постанова викладена зрозуміло, форма викладена у ній ясна і труднощів для розуміння не викликає, обґрунтовано вважав, що відсутні підстави встановлені статтею 271 ЦПК України для задоволення заяви.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_8залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська