розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року у складі судді Кузіної Н. П. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Трішкової І. Ю., Кірсанової Л. І., Пилипчук Н. П.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах"), третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що31 серпня 2011 року між ним та

ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено угоду про передачу йому на умовах фінансового лізингу легкового автомобіля марки "Daewoo Nexia", 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 71 502 грн 48 коп. Передача автомобіля в лізинг відбулася за беззаперечної умови укладання договору страхування автомобіля саме з ПрАТ "СК "Інгосстрах". Однак, 06 березня

2013 року з автомобілем стався нещасний випадок. Внаслідок пожежі, яка сталася о другій годині ночі, автомобіль та гараж були повністю знищені.

Зазначав, що 07 березня 2013 року він звернувся через ПАТ КБ "ПриватБанк" до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, але у відповідь на свою заяву отримав два листа від 17 квітня 2013 року та від 22 квітня 2013 року про відмову у виплаті страхового відшкодування з необґрунтованих та незаконних причин, яких немає у договорі страхування та в умовах страхування.

Вказував на те, що відповідно до пункту 7 договору страхування перелік страхових випадків включає в себе "Пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, самозаймання" (підпункт 7.1.6). Тобто знищення автомобіля пожежею, наданого на умовах фінансового лізингу, є прямим та безперечним страховим випадком, який має бути оплачений страховою компанією на повну суму страхового відшкодування, яка має дорівнювати повній вартості автомобіля. Згідно пункту 6 договору страхування, у разі повного знищення автомобіля, сума страхового відшкодування становить 53 599 грн 18 коп.

Посилався на те, що відмова ПрАТ "СК "Інгосстрах" у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою та безпідставною. Вважав, що відповідач свідомо та упереджено порушив умови договору страхування з метою уникнення виплати страхового відшкодування, чим порушив свої обов'язки за договором страхування, пункти 2 та 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування", частину першу статті 990 ЦК України, порушив його право на вчасне та повне отримання страхового відшкодування.

Крім того, він зазначав про те, що порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором страхування та відмова у виплаті спричинило йому та його родині значні душевні хвилювання. Оскільки внаслідок пожежі був знищений його автомобіль та гараж, а ніякого відшкодування від страхової компанії він не отримав. Порушилися його нормальні життєві зв'язки, звичний уклад його життя та діяльності.

Ураховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог,

ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ "СК "Інгосстрах" на його користь: суму основного боргу у розмірі 53 599 грн 18 коп.; за прострочення виплати страхового відшкодування згідно з договором страхування: суму інфляційних втрат у розмірі 43 565 грн 41 коп. та 3 % річних у розмірі 4 656 грн 52 коп., а всього - 101 821 грн 11 коп. та 80 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що причиною пожежі відповідно до постанови слідчого відділу Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про закриття кримінального провадження від 29 березня 2013 року у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та висновку пожежно-технічного спеціаліста про дослідження пожежі, що сталася 06 березня 2013 року, була осередкова зона пожежі в об'ємі моторного відсіку легкового автомобіля "Daewoo Nexia", номерний знак НОМЕР_1. Джерело запалювання відноситься до групи "Теплові прояви електричної енергії". Найбільш вірогідно, що причина пожежі пов'язана з виникненням аварійних режимів роботи електромережі вказаного автомобіля, що відбулися в результаті того, що ОСОБА_1 передавав транспортний засіб третім особам для виконання робіт з ремонту автомобіля пов'язаних з електрикою. Зазначена постанова позивачем не була оскаржена та набрала законної сили. Таким чином, відповідачем ПрАТ "СК "Інгосстрах" правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. ПрАТ "СК "Інгосстрах" правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки подія, що відбулась не є страховим випадком, передбаченим пунктом 16.3 умов страхування.

У касаційнійскарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними, необґрунтованими та ухвалені з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зазначав, що автомобіль, як предмет лізингу, був знищений внаслідок нещасного випадку, який відноситься до форс-мажорних обставин. Позивач вважає, що пожежа, внаслідок якої було пошкоджено його автомобіль, є страховим випадком, про що зазначено у договорі страхування, зокрема страховим випадком за вказаним договором (в частині страхування наземного транспорту) визнаються:

7.1.6. "ПС" - пошкоджений транспортний засіб внаслідок пожежі, самозаймання". Тобто знищення пожежею автомобіля, наданого позивачеві у платне користування на умовах фінансового лізингу, є прямим та беззаперечним страховим випадком, який має бути оплачений страховою компанією на повну суму страхового відшкодування, передбаченого договором страхування. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не були належним чином та у повній мірі досліджені докази.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 23 вересня 2012 року між ПрАТ "СК "Інгосстрах" (страховиком), ОСОБА_1 (страхувальником), ПАТ КБ "ПриватБанк" (вигодонабувачем) укладено договір страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого був застрахований транспортний засіб "Daewoo Nexia", 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. Страхова сума - 53 599 грн 18 коп.

Згідно акту про пожежу від 06 березня 2013 року пожежа виникла 06 березня 2013 року о 02:00 год. у гаражі, в якому знаходився автомобіль марки "DaewooNexia", номерний знак НОМЕР_1, за адресою: Харківська область,

АДРЕСА_1. Пожежу ліквідовано о 04:33 год. Пожежею знищено вказаний автомобіль та гараж на площі 24 кв. м.

Пунктом 7 договору страхування наземного транспорту від 23 вересня 2012 року встановлено перелік страхових випадків за договором, яким визнаються:

7.1.1 "ДТП" - пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участю без вини водія; 7.1.2 "ДТП" - пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участю за вини водія; 7.1.3 "НЗ" - незаконне заволодіння транспортним засобом (угон); 7.1.4 "ПДТО" - пошкодження транспортного засобу внаслідок противоправних дій третіх осіб; 7.1.5 "СЛ" - пошкодження транспортного засобу внаслідок стихійних явищ, падіння предметів, нападу тварин; 7.1.6 "ПС" - пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, самозаймання.

Відповідно до пункту 16.3 умов страхування, які є невід'ємною частиною договору страхування, не визнається страховим випадком втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися внаслідок пожежі з причини порушення правил техніки безпеки під час користування легкозаймистими рідинами, або пошкодження вогнем, що виник всередині транспортного засобу внаслідок дії системи електрозапалення двигуна внутрішнього згорання, короткого замикання в системі електроживлення, куріння та інше.

Відповідно до акту діагностичного обстеження автомобіля марки "Daewoo Nexia", номерний знак НОМЕР_1, встановлено, що наслідком займання автомобіля, виходячи з його огляду, може бути коротке замикання в електричній мережі силових дротів або дротів низької напруги. Місце займання автомобіля, виходячи з пояснень водія та часу горіння автомобіля, може бути в моторному відсіку. Система уприскування автомобіля (паливний бак та газовий балон) не могли бути причиною займання.

Закриваючи кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення за частиною другою статті 194 КК України, слідчий слідчого відділу Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у постанові

від 29 березня 2013 року зазначив, що у середині лютого 2013 року у вищевказаного автомобіля почалися проблеми з електрикою (замикало датчик колінчатого валу). Вказану несправність ОСОБА_1 ремонтував у свого знайомого. 05 березня 2013 року останній повернувся додому та поставив свій автомобіль в гараж, закрив двері гаражу на замок. 06 березня 2013 року сталася пожежа у гаражі. За день до пожежі в автомобілі іскрила електропроводка.

Відповідно до висновку пожежно-технічного спеціаліста про дослідження пожежі, що сталася 06 березня 2013 року у легковому автомобілі "Daewoo Nexia", номерний знак НОМЕР_1, складеного дослідно-випробувальною лабораторією управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Харківській області від 27 березня 2013 року, за результатами розгляду матеріалів за фактом пожежі встановлено, що осередкова зона пожежі знаходиться в об'ємі моторного відсіку вказаного автомобіля. Джерело запалювання відноситься до групи "Теплові прояви електричної енергії". Найбільш вірогідно, що причина пожежі пов'язана з виникненням аварійних режимів роботи електромережі автомобіля.

З огляду на вищевказане слідчий також зазначив про те, що ОСОБА_1 передавав транспортний засіб третім особам для виконання робіт з ремонту автомобіля пов'язаних з електрикою.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування і на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, виходячи із того, що причиною пожежі була осередкова зона пожежі в об'ємі моторного відсіку у легковому автомобілі "DaewooNexia", номерний знак НОМЕР_1; джерело запалювання відноситься до групи "Теплові прояви електричної енергії"; причина пожежі пов'язана з виникненням аварійних режимів роботи електромережі вказаного автомобіля, що відбулися в результаті того, що ОСОБА_1 передавав транспортний засіб третім особам для виконання робіт з ремонту автомобіля пов'язаних з електрикою, дійшли обґрунтованого висновку про те, що

ПрАТ "СК "Інгосстрах" правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки подія, що відбулась, не є страховим випадком, передбаченим пунктом 16.3 умов страхування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року інших належних та допустимих доказів причин займання автомобіля позивачем не надано.

Доводи касаційної скаргивисновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.